Від «Солоного болота» до «Горині»
Статті

У 30-х роках минулого століття в Гуті Степанській відкрили санаторій «Солоне болото», де лікували місцевою мінеральною водою та грязями. Цей заклад знищили під час війни.

Його традицію в 60-х роках продовжив санаторій «Горинь» у селищі Степань.

Назви населених пунктів у нашому краї часто пов’язані з назвами тих чи інших корисних копалин, які знаходяться неподалік або безпосередньо на місці їх розташування. Для прикладу візьмімо село Рудня. Воно виникло там, де наші предки видобували залізну руду. Або Мидськ – у цьому місці колись були запаси міді. Назва «Гута» свідчить про те, що в минулому це місце славилося виготовленням скляних виробів, бо ж саме тут, у Гуті Степанській, знаходиться пісок відмінної якості.

Згодом виявилося, що не тільки пісок, а й гутянська грязь стали в нагоді людям. Лікувальні властивості місцевої грязі стали відомі в минулому столітті завдяки підприємливості місцевого ксьондза Теодора Чабана, який відіслав зразки води та грязі з болота навколо Гути Степанської на аналіз до Варшави. В той час Гута Степанська належала до Костопільського повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Результати свідчили про те, що вода і грязі мали подібні лікувальні властивості, що й у найбільшому польському курортному місті Цехоцінек.

Ксьондз, як ми вже зазначали, був підприємливим, до того ж не обтяженим моральними принципами. Підступом він добився того, аби територія болота, яка належала Генрику Савицькому, перейшла в його власність. Незабаром він дістався до великої кількості мінеральної води, перевірив на практиці вплив грязей і води на хворих із навколишніх сіл і відкрив у Гуті Степанській курорт «Солоне болото».

sanatorium Stepan Huta1

sanatorium Stepan Huta2

Інформація про чудодійні воду та грязі швидко поширилася краєм і незабаром вийшла за його межі. В Гуту Степанську почали їхати хворі зі всієї Європи. Курорт уже не встигав задовольняти потреби всіх охочих. Тож навіть при наявності великих коштів люди не могли легко потрапити сюди на лікування – потрібно було записуватися в чергу.

У «Солоному болоті» можна було підлікувати захворювання хребта і суглобів (ревматизм, артрит), периферичної нервової системи та гінекологічні хвороби. Для цього використовували боровину – лікувальну грязь, до складу якої входять пересохлі рослинні організми в поєднанні з мурашиною кислотою. В процесі спеціальних приготувань важкорозчинні мінеральні сполуки перетворюються в легші й корисніші для здоров’я людини. Боровину накладали на хворі місця. Для грязьових ванн боровину вимішували з гарячою водою.

Також тут застосовували соляні ванни для лікування вивихів суглобів, посттравматичних наслідків, артритів, артрозів, хвороби сечостатевої системи в жінок, холецеститів та інших захворювань.

На курорті працювали лікарі, які одержали освіту в університетах Кракова, Варшави та Петербурга.

Курорт у Гуті Степанській припинив свою роботу в 1943 р., а через понад 20 років, у 1965-му, подібний заклад, який використовує лікувальні властивості грязей і води із місцевих джерел, відкрили в сусідньому Степані. У 1975 р. він набув статусу санаторію для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту та отримав назву «Горинь». На зламі ХХ та ХХІ ст. здравниці довелося пережити занепад. Нині санаторій перебуває у власності Федерації профспілок Рівненської області, яка намагається відродити його традиції.

sanatorium Stepan2

Зараз у селищі людей лікують степанською мінеральною водою та грязями з гутянського родовища. Тут також оздоровлюють осіб із захворюваннями органів травлення, нервової та ендокринної систем, кістково-м’язової та сполучної тканин, порушеннями кровообігу та обміну речовин.

Перелік процедур, які може пройти хворий у санаторії «Горинь», досить великий. Серед них – лікування озокеритом, гальванотерапія, грязьові ванни, масаж, водні ванни, мікроклізми, інгаляції, фізіотерапевтичні процедури, сліпе зондування печінки, лікувальна фізкультура, лікування мінеральною водою. Все це входить у вартість путівки, яка сьогодні становить 520 грн на добу для дорослої людини і 360 грн для дитини.

Головний лікар санаторію «Горинь» Лариса Шишковська стверджує, що вищеназвані процедури, мінеральна вода і шестиразове харчування сприяють покращенню стану здоров’я осіб, котрі відпочивають у закладі.

У день мого приїзду в санаторій там уже перебували 108 дітей із Сарненського, Дубенського та Костопільського районів. Протягом 21 дня з ними працювали Валентин Савсюк, Катерина Лазарець та Діана Ошурко, які навчаються в Сарненському педагогічному коледжі, та Ольга Ястребська і Марія Кулакевич із Західноукраїнського коледжу «Полісся», що в Березному. Ці майбутні вчителі цікаво і змістовно організовують відпочинок для дітей, тож і не дивно, що деякі з них уже восьмий раз відпочивають у степанському санаторії.

Поспілкувалася я також із ветеранкою педагогічної праці, відмінницею народної освіти з Костополя Ганною Паламарчук та пенсіонеркою Міністерства оборони Тамарою Морозовською. В санаторії вони перебували вже десятий день і обидві були задоволені умовами проживання, харчуванням та ставленням персоналу.

Ось так відриті в міжвоєнний період цілющі властивості грязей та води в околицях Гути дозволяють і досі використовувати природні багатства, тільки вже у здравниці «Горинь».

Ніна ОСЬМІРКО
Фото: wolyn.freehost.pl; kronika-rodzinna-zabiello.blogspot.com

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026