У Рівному відзначили 505-ту річницю перемоги князя Костянтина Острозького в битві під Оршею
Події

Низка святкових заходів відбулася під гаслом «Нам є чим пишатися». Ініціатором святкування виступила громадська організація «Слава князів Острозьких» за фінансової підтримки секретаря Рівненської міської ради Сергія Паладійчука.

8 вересня в Рівному за участі міського голови Володимира Хомка, консула Генерального консульства РП у Луцьку Пьотра Матусяка, секретаря Рівненської міської ради Сергія Паладійчука, представників громадських організацій міста, істориків, краєзнавців було відкрито меморіальну дошку Князю Костянтину Острозькому. Таблицю вмонтували в тротуарну плитку на місці, де колись у Рівному була в’їзна брама, збудована в XVI ст. (нині вулиця Соборна). Як зазначив на відкритті Микола Бендюк, голова ГО «Слава князів Острозьких», меморіальна дошка стане своєрідним каменем спотикання, спіткнувшись об який, перехожі згадають про славні події нашої давнини.

Bitwa Orsza 505 lat4

Bitwa Orsza 505 lat5

У той же час у торговельно-розважальному центрі «Злата Плаза» стартувала акція «Врятуй унікальну картину», під час якої тривав збір коштів на реставрацію картини Юзефа Менціни-Кшеша «Битва під Оршею», написаної в XIX ст. Для цього в ТРЦ встановили спеціальну фотозону, яка складається із банера та трону князів Острозьких. На банері розміщене фото ймовірної реконструкції картини «Битва під Оршею». Полотно з ініціативи Миколи Бендюка та фотохудожника Олександра Харвата в рамках проєкту «Ренесанс образів» відтворили футболісти з клубу «Верес» та відомі рівняни. Біля нього можна було сфотографуватися. Натомість трон реконструював Микола Бендюк. Половина трону, до речі, автентична. Фотозона у ТРЦ діятиме протягом двох тижнів.

Bitwa Orsza 505 lat1

Bitwa Orsza 505 lat2

Цього ж дня в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл «Розгром московитів під Оршею: історія найвеличнішої битви початку XVI сторіччя, яка об’єднала три народи». Як зазначив Сергій Паладійчук, міський голова Володимир Хомко дав доручення керівникам шкіл міста провести уроки, присвячені 505-й річниці Оршанської перемоги. Незважаючи на те, що з 2014 р. громадська організація «Слава князів Острозьких» веде активну роботу з популяризації битви під Оршею і загалом історії славетного князівського роду, у шкільних підручниках цій проблематиці відведено лише один абзац.

Bitwa Orsza 505 lat3

Учасники дискусії запропонували провести на базі краєзнавчого музею тренінг для вчителів історії та підготувати методичні рекомендації щодо вивчення цієї теми. Нині учням розповідають про битву за стандартними методиками, тому вони не ідентифікують себе зі своїми предками та їхніми перемогами. Натомість і рівняни, і жителі Рівненщини у складі війська князя Острозького брали участь у битві під Оршею. При викладі матеріалу абсолютно не беруться до уваги побутові речі: що їли, в що вбиралися учасники бою, яким був їхній побут, як присутність війська вплинула на життя місцевих, що в цей час відбувалося в Рівному, Острозі, врешті, як вітали переможців.

Директор Рівненського музею Олександр Булига зупинився на біографії князя Костянтина Острозького, зазначивши, що перемога над московським військом у битві під Оршею 8 вересня 1514 р. стала сатисфакцією за сім років неволі, проведених князем у Вологді та Москві.

8 вересня в парку молоді «Лебединка» на турнірі «Княжий стрілець» змагалися лучники. Всі охочі мали можливість скуштувати княжу кашу, зварену за рецептом ХVI–XVII ст. Увечері на зеленій сцені «Лебединки» пройшов святковий концерт, найкращим номером якого, на думку присутніх, стало виконання лірником Андрієм Ляшуком перекладеного ним українською мовою гімну перемоги Князя Острозького «Слався, слався Князь Острозький».

Bitwa Orsza 505 lat7

Bitwa Orsza 505 lat6

Завершенням святкових заходів у Рівному став велелюдний перегляд публіцистично-документального фільму «Перемога під Оршею. Нам є чим пишатися!» Стрічку зняли 2014 р. завдяки фінансовій підтримці Андрія Жуковського з Національного університету «Острозька академія». Спікери фільму Микола Бендюк та Анастасія Гайдукевич розповідають про три найбільші перемоги українців: битви під Хотином, Конотопом та Оршею.

Після перегляду документальної картини Микола Бендюк підсумував: «Упродовж століть московити фальсифікували нашу історію, ще й досі в церквах і соборах, які щедро фінансувалися Остозькими, Ходкевичами та іншими відомими княжими родами, замінена концепція подачі битви під Оршею на московський лад. Ми ніколи ні на кого не нападали, але можемо дати відсіч і дамо її знову, пам’ятаючи досвід князя Костянтина Острозького».

Тетяна САМСОНЮК,
Фото: Ігор ДМИТРУК, Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Редакція «Волинського монітора» нагадує, що Рівненський краєзнавчий музей збирає кошти на реставрацію картини Юзефа Менціни-Кшеша «Битва під Оршею». Перерахувати кошти можна на рахунки благодійної організації «Фонд Рівненського краєзнавчого музею»:

У гривнях:
Рівненська фiлiя АТ КБ «Приватбанк», код за ЄДРПОУ 42881610, МФО 333391, номер рахунку 26006054726083.

або
Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код за ЄДРПОУ 42881610, МФО 351005, номер рахунку 26001878943405.

У євро:
Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код за ЄДРПОУ 42881610, номер рахунку UA863510050000026002878962504, банк бенефіціара: 07205696 UKRSIBBANK ANDRIIVSKA STREET 2/12, KYIV, UKRAINE, SWIFT code: KHABUA2K, банк-посередник: BNP PARIBAS SA, Paris, FRANCE, SWIFT code: BNPAFRPP.

У доларах:
Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код за ЄДРПОУ 42881610, номер рахунку UA323510050000026005878962501, банк бенефіціара: 07205696 UKRSIBBANK ANDRIIVSKA STREET 2/12, KYIV, UKRAINE, SWIFT code: KHABUA2K, банк-посередник: BNP PARIBAS U.S.A. – New York Branch, New York, USA, SWIFT code: BNPAUS3N.

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026