Автори з України, Білорусі та Польщі три дні говоритимуть у Луцьку про літературу
Події

Протягом трьох днів, 4–6 жовтня, у Луцьку читатимуть, дискутуватимуть і презентуватимуть свої книги автори з України, Білорусі та Польщі.

Прозаїки, поети, літературні критики завітали до столиці Волині в рамках ІІ Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера», який відкрили 4 жовтня в кав’ярні «Kava Avenue».

Розпочався захід поезією – свій вірш продекламував ведучий фестивалю Павло Коробчук. Опісля нього слово взяла директорка «Фронтери» Елла Яцута: «Кожного разу, коли відкриваєш фестиваль, думаєш, що б такого сказати, аби передати саме те, що відчуваєш. І сьогодні я теж пов’язувала фрази, складала наперед речення і зрозуміла: якщо в Луцьку до кав’ярні стільки людей прийшли слухати літератури, то, значить, наша команда рухається в потрібному напрямку». Елла Яцута теж нагадала, що літературний фестиваль – це не тільки три дні дійства, а й цілий рік організованих презентацій і дискусій.

Frontera widkryttia 3

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ФРОНТЕРА» ВІДБУЛАСЯ. «ФРОНТЕРА» ТРИВАЄ

«Цей фестиваль давно вийшов за межі нашого міста, про нього знають у всій країні, і багато людей їдуть до Луцька, аби на нього потрапити», – звернув увагу радник Луцького міського голови Ігор Поліщук. Натомість віцеконсул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Марек Запур відзначив, що простежує, як фестиваль розвивається і з року в рік залучає все більше відвідувачів і учасників.

Frontera widkryttia 4

«Для чого підтримка літературного фестивалю таким людям, як я? Бо дуже важливо внести свій вклад у культурний розвиток нашого міста. Також для популяризації літератури серед дітей і молоді. Разом зі мною тут сьогодні присутні два моїх сини, тому сподіваюся, що для них це стане поштовхом для того, щоб більше читати», – сказав, своєю чергою, громадський діяч, спонсор фестивалю Роман Бондарук.

А письменник Сергій Жадан підготував на відкриття фестивалю невелику промову: «Я думаю, скільки разів за останні 25 років я був у цьому місті, в Луцьку, і думаю, мабуть, десятки разів. Час змінювався, країна змінювалася і я змінювався теж, і не певен, що в кращий бік. Світ загалом має цю здатність – створювати ілюзію, що все змінюється, навіть у такому сталому і малорухливому середовищі, як українська література. Врешті, як би мали змінюватися літератори, і головне – для чого? Поети не мають звички підлаштовуватися під вимоги часу, поети, зазвичай, переконані, що це час має під них підлаштовуватися. Поети в більшості своїй переконані, що час працює на них. Можливо, амбіційність і самовпевненість, визнаймо, мало чим виправдані, і далі роблять літературу привабливою в очах довірливих читачів. Поети, безперечно, блефують, говорячи про літературоцентричність і освіту. Проте, будьмо чесними, світ також блефує, вперто ігноруючи своїх поетів. Цей взаємний блеф називається літературним процесом».

Frontera widkryttia 5

Відзначимо, що під час «Фронтери» свою творчість презентуватимуть і інші українські автори (Андрій Любка, Макс Кідрук, Катерина Калитко, Юрій Іздрик, Олександр Бойченко, Ірина Цілик, Артем Чех, Олеся Яремчук, Остап Сливинський), а також письменники з Білорусі (Андрей Хаданович) та Польщі (Мачей Роберт, Конрад Янчура). Окрім того, діятимуть молодіжна та дитяча сцени.

Організатори фестивалю: ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль», Луцька міська рада, громадський діяч Роман Бондарук. Захід відбувається за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

Frontera widkryttia 2

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026