«Фронтера» в Луцьку: Контрабанда – це сутність Центральної Європи
Події

«Мене почали переслідувати привиди минулого», – так Конрад Янчура пояснив появу своєї книжки «Контрабандисти». 4 жовтня він презентував її в Луцьку.

Критик і прозаїк Конрад Янчура представив у Луцьку свій дебютний роман «Контрабандисти» (2017 р.), український переклад якого з’явився у вересні цього року. На ІІ Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» приїхали також перекладач книги Юрій Матевощук та Юрій Завадський, директор тернопільського видавництва «Крок», яке підготувало її до друку.

«Двоє хлопців із маленького села біля Любачова нещодавно стали контрабандистами. У багажнику синього пассата вони перевозять через український кордон сигарети «Прима», горілку «Хлібний дар», цукерки, халву та кетчуп… «Контрабандисти» – це не тільки трилер про провінційну мафію. Це також загальна картина підкарпатської провінції, де панує анархія і ксенофобія», – читаємо в анотації до «Контрабандистів».

Конрад Янчура написав цей роман, опираючись на власний досвід: «Історія появи книжки доволі складна, як і вся моя молодість. Із юнацьких років, коли я жив у Любачові на Підкарпатті, безпосередньо біля польсько-українського кордону, я працював на чоловіка на прізвисько Сенсей, котрого ніколи особисто не знав. Робота полягала в тому, щоб простояти кілька годин у черзі на кордоні в Корчовій, поїхати до першої ліпшої крамниці за кордоном, узяти цигарки, горілку та кетчуп, повернутися й розвозити це бідолашним стареньким, котрі торгували цим вдень і вночі».

Згодом було навчання на полоністиці в Кракові, а через якийсь час повернення на Підкарпаття. «Там мене почали переслідувати привиди минулого, і я мусив написати книжку», – розповів письменник. Він додав, що завжди хотів написати водночас слов’янський, романтичний і бітницький роман: «Я хотів стати одночасно Лермонтовим, Достоєвським і Керуаком. Якщо йдеться про героїв, я спеціально використав таку конструкцію, такі дві постаті, в яких виражається моє єство, а точніше його суперечності».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: ПОГОВОРИМО ПРО ТВОРЧІСТЬ

Під час зустрічі також йшлося про польсько-українські стосунки в прикордонних селах, «тиху польсько-українську війну» на кордоні, яка все ще триває, та місцеву польсько-українську дружбу, котра саме народжується.

Під час презентації порушили теж питання майбутнього контрабанди. «Я думаю, що контрабанда буде завжди, тільки змінюватиметься товар», – поділився своєю думкою Конрад Янчура. Він додав, що контрабанда функціонує не тільки на польсько-українському кордоні: «Вона також є на румунсько-молдовському, сербсько-румунському, болгарсько-угорському кордонах і т. д. Це сутність Центральної Європи».

Наприкінці презентації він поділився враженнями від перебування в Луцьку. Розповів, що його найбільше вразило те, що на зустріч із поетом Сергієм Жаданом прийшло так багато людей, що вони заповнили всю залу в кінотеатрі. На завершення письменник продекламував фрагмент вірша Тараса Шевченка «Полякам», який вивчив ще під час навчання в ліцеї.

Інтерв’ю з Конрадом Янчурою та поетом Мачеєм Робертом, котрий також брав участь у фестивалі «Фронтера», ми незабаром опублікуємо на сторінках «Волинського монітора».

Frontera Janczura 1

Frontera Janczura 2

Frontera Janczura 3

Frontera Janczura 5

Текст і фото: Наталія ДЕНИСЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«МИ НАВАЖИЛИСЯ ПРО ЦЕ ПОГОВОРИТИ»: В ЛУЦЬКУ ПОКАЗАЛИ ВИСТАВУ ПРО ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОРДОН

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026