Життя в часи карантину
Статті

Оприлюднені недавно в інтернеті статистичні дані щодо різкого зростання кількості розлучень, що було зафіксовано в Китаї після довгого карантину, викликаного епідемією COVID-19, ввели мене в стан ступору.

Через свою наївність я думала, що цей шок, спричинений таким несподіваним зростанням об’єму власних знань, швидко пройде. Аж ніяк: на жаль, цей стан ступору з дня на день поглиблюється в міру обдумування інформації, яку вливають у мою свідомість всі можливі медіа. Я перестаю вірити власним вухам, коли все частіше і з усе більшою інтенсивністю чую бідкання під гаслом «Як пережити цей карантин?»

Я в жодному разі не маю на думці підприємців, які бояться банкрутства. Це дійсно величезна проблема і дуже важка тема, до якої варто підходити серйозно.

Я думаю про всіх тих людей, котрі, приречені обставинами на більшу чи меншу ізоляцію від навколишнього світу, драматично побиваються над собою. Вони інформують громадськість, що ось вони вже вдесяте поприбирали всеньку квартиру, поскладали речі на полицях і тепер їм НУДНО! І що їм далі робити?! Як пережити наступні дні?!

На довершення вони раптом відкривають для себе, що їхньою квартирою вештаються якісь особи. Деякі з них, судячи по зросту, – то, мабуть, діти, не виключено, що власні. Або ще якась жінка – мабуть, дружина, а якщо мужчина – то, скоріш за все, чоловік. Займають місце, товчуться, чогось хочуть – і вже не лише ввечері, як це було досі, а ввесь день. Просто якийсь жах. Чую, як із динаміка радіоприймача плине до мене сумний і депресивний голос якоїсь пані, яка з журбою розповідає про свою захопливу роботу в офісі, на якій між кавусею, тістечком і наступною кавусею відбувається стільки надзвичайних речей, що годі й розповісти. Тож як пережити цей жахливий час лише в колі сім’ї або, що ще гірше, із самим собою?

Мені важко зберегти спокій у такій ситуації, тому, піклуючись про власне здоров’я, особливо психічне, із багатьма знаками оклику в кінці речення кажу: люди, схаменіться! Перестаньте бідкатися! Радійте, що ви і ваша сім’я, а також друзі, здорові. ХХІ століття дало людям такі інструменти, про які наші предки в часи пошестей навіть не мріяли. Весь інтернет, соціальні мережі, маса доступних фільмів, музики, концертів, книг, театральних вистав (перераховувати можна ще довго) – все це багатство на відстані витягнутої навіть не руки, а пальця. Жодного життя не вистачить, щоби ці засоби використати на повну.

Окрім цього, спробуй, дорогий друже, взяти в руки ножиці, фарби, папір, пластилін і задій уяву, себто креативність. Слово честі – це дрібниця, це не боляче! Може, перестанеш нудьгувати. Якщо цього замало, відкрий вікно, двері на балкон і находи квартирою марафонську трасу.

Людино, в цьому неспинному і шаленому світі, в якому ти зазвичай крутишся, як білка в колесі, зупинися, переведи подих і оціни той час, який можеш провести зі своєю здоровою сім’єю.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У МЕРЕЖІ

ХАРЦЕРСЬКА ПРИГОДА В РЕЖИМІ ОНЛАЙН

ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026