Хто напав першим і коли розпочалася війна? Здавалося, що українські історики вже не раз ставили крапку в цьому питанні.
Щороку 9 травня хронічна хвороба колективної непам’яті рецидивує у вигляді червоних прапорів, георгіївських стрічок, новозшитих військових форм дитячих розмірів, «бєзсмєртних полків» і подібних збочень. І це все заради того, щоб приховати правду про злочини совєтського режиму та його спадкоємиці, яка продовжує політику СРСР, прикриваючись образом миротворця, як і 75 років тому.
Однак найменші коливання на владному Олімпі нашої держави в бік войовничого сусіда й українське суспільство у своїй більшості знову готове товкти у ступі тези про миролюбивий совєтський народ, його мудре партійне керівництво і «нємецко-фашистскіх захватчиків».
Ставлячи акцент на даті 22 червня 1941 р., Росія категорично заперечує агресію СРСР проти Другої Речі Посполитої, здійснену в партнерстві з Третім Рейхом, та пакт Молотова-Ріббентропа, що передував вторгненню 17 вересня 1939 р. Очевидно, для нашого суспільства не достатньо наукових досліджень, адже ними послуговуються здебільшого науковці, а теми Другої світової війни (а ніяк не Великої вітчизняної) піднімаються у вузьких історичних колах на наукових конференціях, семінарах, презентаціях. Загалу ж потрібні інші маркери, які б мали щоразу наголошувати на реальній історії.
Такими маркерами можуть стати інформаційні дошки в місцях, пов’язаних із початком війкових дій у перші дні вересня 1939 р. Пам’ятні таблиці можна було би встановити, зокрема, на місцях утримання в неволі 25 тис. польських військовополонених, захоплених під час наступальних дій Червоної армії на території, що входила тоді до складу польської держави. Достеменно відомо, що лише в Рівненській області нараховувалося 16 табірних пунктів (карту табірних пунктів можна побачити тут), де перебували бранці, використовувані радянською владою, як безоплатна робоча сила на будівництві дороги Новоград-Волинський–Рівне–Дубно–Львів.
Тут, на вулиці Білій у Рівному, в 1939 р. був розташований табірний пункт, у якому тримали польських військовополонених
Тільки в Рівному, за даними довідки обліково-реєстраційного відділу Управління у справах військовополонених НКВС СРСР «Про розподіл військовополонених Рівненського табору за ділянками будівництва № 1 НКВС СРСР» від 19 жовтня 1939 р., перебували 2254 невільники.
Є надія, що цілеспрямована інформаційна політика серед нового покоління українців дасть свої позитивні плоди і через кілька років 8–9 травня ми будемо вшановувати всіх жертв Другої світової війни тихо, без гучних святкувань і лозунгів. Бо немає нам чого святкувати – війна ще й досі триває…
Текст і фото: Тетяна САМСОНЮК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ
У 1939 Р. ПОЛЬСЬКЕ ЗОЛОТО ЕВАКУЮВАЛИ ЧЕРЕЗ ЛУЦЬК І ДУБНО. ЩО НАМ ПРО ЦЕ ВІДОМО?