Гутянські оповіді: Ворожба циганки
Статті

Циганка приїхала до Гути Степанської з табором. Ходила селом із малою дитиною на руках. Коркус був заклопотаний спорудженням нового дому і чути не хотів про ворожіння. Циганка наполягала, а він її відганяв – не був бідним, міг за кілька грошів вислухати ворожбу, але не хотів.

Відходячи, сказала: «Поворожу задарма». І мовила пророчі слова: «Як закінчиш будівлю, все в тебе згорить».

Владислав Коркус поїхав до США за хлібом. У Голіоку познайомився з Марією, побралися, потім у них народився син Болеслав. Як люди набожні і працьовиті, вони швидко знайшли своє місце в Новому Світі. Здавалося, що доля прихильна до сім’ї, проте Велика депресія 1929 р. зачепила і їх. Після того, як закрили заводи і звільнили всіх працівників, Владислав вирушив шукати роботу на фермах, але таких, як він, було надто багато. Тоді він зрозумів, що невдовзі вони будуть приречені на животіння, як тисячі їхніх сусідів. Мали відкладені гроші – велику як на ті часи суму, аж 3000 доларів, за які в Польщі могли непогано прожити. Всі купували акції, але Владислав не довіряв банкірам і не дозволив себе вмовити їх купити. Був одним із небагатьох, хто мав готівку, інші ж втратили все.

Huta26 02

Владислав Коркус

Huta26 05

Марія Коркус 1900 р. н., дівоче прізвище Галас

Huta26 01

Владислав Коркус із дружиною і дітьми. 1949 р.

Huta26 03

Яніна, донька Владислава Коркусa, у шлюбі Цєпла

Huta26 04

Яніна Цєпла та її мама Марія Коркус

Huta26 07

Адам Коркус, брат Владислава. 1946 р.

Не було іншого виходу. В 1931 р. Коркуси вирішили повернутися. На великий розпач Марії за безцінь продали щойно споруджений затишний будинок зі скромним вмеблюванням. Переїхали до Добжехова біля Стшижова на Підкарпатті, до рідного села дружини. Мали там будувати дім, але Владислав не дуже добре почувався на новому місці, сумував за Волинню. Роздумував, писав листи до братів, не спав ночами, приховував думки про рідні краї. Жінка та її родина розуміли його тугу і зі всіх сил старалися, аби він освоївся. Але це ніби вовка приручати до спокійного життя і прагнути, щоб він забув про хащі.

І тут раптом прийшов лист від Адама з Омелянки. В ньому писалося, що один із господарів продає зруйноване обійстя в Гуті Степанській, але з доброю землею на хуторі Гряда. Владислав вирішив: «Мушу поїхати на оглядини». Даремними були слізні прохання дружини, щоби ще не їхав, а почав будівництво. Вона знала, де залишилося серце чоловіка і навіщо він туди їде. Не було в його рішенні жодних сумнівів чи вагань, у Гуті дав завдаток за господарство. Вернувся за жінкою і сином, спакували скриню й вирушили на Волинь. Жінка всю дорогу плакала.

Коли потяг зупинився на станції в Рафалівці, до приїжджих, які сходили, приглядалися обдерті селяни в постолах. Марія не хотіла покидати поїзд, лише наполягання кондуктора змусили її вийти на перон. «Тут нам буде кінець», – у розпачі сказала чоловікові. Побоюючись, що їх пограбують у дорозі, Коркус пішов до коменданта поліції і попросив про супровід. Сівши до балагули (єврея-фурмана, котрий перевозив подорожніх), вони добралися до Омелянки, рідного села Владислава.

Huta26 08

Тут колись стояв будинок Кацпера Вятра. Дорога вела до господарства Анєлі Савіцької

Huta26 09

Господарство Анєлі Савіцької

Huta26 10

Місце, де мешкав Феліціян Савіцький

Huta26 11

Павел Лібера: «Тут стояв наш дім». Фото приблизно 1978 р.

Huta26 12

Костел у Гуті Степанській. Знімок – власність покійного Едварда Квятковського

Коркус, маючи гроші, швидко повертав сучасний вигляд запущеному господарству. Між старими будівлями росли нові, зведені з розмахом у заморському стилі. Будівництво добігало кінця, залишалося розібрати старі споруди і впорядкувати обійстя. Однак війна перервала роботу. За совєтів треба було вдавати бідного, на подвір’ї навмисне панував безлад і безпорядки. За німців теж небагато можна було зробити, часи були непевні, краще було далі «бідувати», щоб не привертати до себе уваги.

Бандерівський напад на Гуту Степанську розпочався 16 липня 1943 р., як тільки настала ніч. Сім’я Коркусів утекла до центра села, там сиділи у схронах біля школи. Владислава включили в самооборону, він постійно вглядався в бік свого дому, спостерігав у темряві за обрисами будівель. Раптом побачив снаряд, який летів у ту сторону. Захисники, щоб освітити територію, підпалили запалювальним снарядом вкриту соломою стодолу, яка почала горіти – першою в Гуті. Так збулося пророцтво циганки.

Через два дні втікачі з Гути побачили, як Коркус копає глибоку яму біля брами – заховав у ній останні 360 доларів, які запхав у пляшку. Жінка просила, щоб чоловік їх забрав, бо то була велика сума. В Німеччині за ті долари можна були купити багато їжі, а вони змушені були голодувати. «Нащо ти це робиш?» – питалася. «Як повернемося, то відбудую господарство», – відповів.

Коли після війни майже всі отримали господарства після німців, Владислав вирішив, що вони повертаються до Добжехова, звідки, як щойно буде нагода, одразу вирушать до Гути. Проте потрапити до неї йому так і не судилося. Як помер у 1972 р., то люди казали, що з туги, котрої ніколи не приховував.

Huta26 06

Дім Коркусa в Добжехові

Його син Болеслав просив мене багато разів взяти його до Гути. Цим разом у розпачі була сестра Яніна. Вона казала: «Яничку, та він помре в дорозі, я йому це кажу, а він усе повторює, що хоче їхати». Болеслав переконував її: «Усе оплачу і таку страховку куплю, що в нього не буде жодних проблем – лише зателефонує і скаже. А мене нехай у Гуті поховають, біля діда з бабою, пам’ятай».

Huta26 13

Едвард Квятковський, Хелена Яницька та Ірена Жарчинська зі США. Фото приблизно 1996 р.

Huta26 14

Отець Степан Шомонка та Едвард Квятковський під час освячення цвинтаря в Гуті Степанській. 1996 р.

Huta26 15

Тополина алея в Гуті. До сьогодні не збереглася. Фото приблизно 1976 р.

Huta26 16

Знак перед містком у Гуті. До сьогодні не зберігся. Фото приблизно 1983 р.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ВІЙНА, СОЛДАТИ І ЗЛОЩАСНІ ГРОШІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ЗА НИМИ ПРИЇХАЛИ ВНОЧІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: САНАТОРІЙ «СОЛОНЕ БОЛОТО» – ТЕМНА СТОРОНА МЕДАЛІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ПЕРЕДНОВОК І ВОЛИНСЬКІ ЗЛИДНІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ШКІЛЬНИЙ БАЛ У ВИРЦІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ЮДЕЙСЬКА РЕЛІГІЯ СПОВНЕНА ТАЄМНИЦЬ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ПРÓКЛЯТА ГУРАЛЬНЯ В ГОРОДЦІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ОБУРКИ ТРУСЕВИЧІВСЬКІ У ГМІНІ КОЛКИ

Схожі публікації
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022
Книжкова співпраця Збаража з польськими містами-побратимами триває
Події
Жителі Збаразької громади збирають україномовні книги для польських бібліотек та українців, які перебувають в Польщі і мають потребу в таких виданнях.
08 серпня 2022
150 років тому освятили костел у Драганівці на Тернопільщині
Події
У Драганівці Тернопільської області відбулися урочистості з нагоди 150-річчя освячення костелу Матері Божої Сніжної.
06 серпня 2022
Липнева толока на цвинтарі у Збаражі
Події
Наприкінці липня на католицькій частині міського цвинтаря у Збаражі відбулася ще одна толока. Містяни впорядковували кладовище також напередодні Великодня.
05 серпня 2022
У Любешеві боролися із зарослями на католицькому кладовищі
Події
Молоду акацію, яка активно розростається на старому католицькому кладовищі в Любешеві, покропили гербіцидами.
05 серпня 2022
Гдиня запрошує на волонтерську програму, пов’язану з роботою в медіа
Події
​​​​​​​Центр співпраці та мобільності молоді у Гдині запрошує на довгострокову волонтерську програму, пов’язану з роботою в медіа.
04 серпня 2022
Триває набір учасників проєкту «Бізнесове ABC для осіб з України»
Події
Ти з України? Цікавишся створенням власного бізнесу в Польщі, але не знаєш, як вирішити формальні питання? Хочеш зустріти активних та підприємливих людей? Запишись на Літню школу підприємництва «Бізнесове ABC для осіб з України».
03 серпня 2022
Тернопільські поляки наводили лад на Микулинецькому цвинтарі
Події
Члени Польського центру культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця вшанували поляків, які спочивають на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.
02 серпня 2022
Забути хоч на мить про війну: в Замлинні відбувся дитячий табір «Гарячі серця»
Події
Друга зміна в Інтеграційному центрі «Замлиння» отримала назву «Гарячі серця» й зібрала дітей із Луцька, Любомля й Новоградa-Волинського, а також із Донецької, Київської, Херсонської, Харківської областей.
02 серпня 2022