У синагозі вшанували пам’ять розстріляних євреїв-лучан
Події

У Луцьку відбулася церемонія вшанування жертв розстрілу луцького гетто. Цьогоріч вона вперше була проведена у приміщенні великої хоральної синагоги.

В історичній довідці, яку підготувала модераторка заходу Марія Пилипчук, нагадується, що з 6 до 10 елула 5702 р., тобто за григоріанським календарем із 19 до 23 серпня 1942 р., німці провели масовий розстріл жителів луцького гетто. Тоді ж нацисти підірвали синагогу та стерли з лиця землі майже всі єврейські будівлі в місті. Варто пам’ятати, що в міжвоєнному Луцьку євреї становили понад половину населення й мали в межах міста три штетли. Коли прийшли німці, вони зігнали всіх євреїв у гетто, яке було створене у Старому місті. Проіснувало воно трохи більше року. В ньому, за різними оцінками, знищили від 17 до 26 тис. людей. Екзекуції переважно здійснювали в урочищі Причищизна, де зараз встановлений меморіальний знак.

sinagoga 7

sinagoga 0

sinagoga 11

sinagoga 14

На церемонії були зачитані імена розстріляних – звісно, далеко не всі, адже переважна частина імен загиблих залишається невстановленою.

Голова правління юдейської ортодоксальної громади Моше Меїр Матусовський засурмив на ритуальному розі шофарі. За традицією на ньому грають упродовж місяця елула, який готує юдеїв до свята Рош га-Шана. Це свято – це не тільки початок нового року, а й Судний день, у який Всевишній судить людину і визначає її долю на наступний рік. Шофар пробуджує і закликає кожного подивитися на прожитий рік та покаятися у вчинених проступках. Пам’ять загиблих зібрані вшанували словами «Шма Ісроел» («Послухай, Ізраїлю») – найважливішої для юдея молитви, яка супроводжує його все життя.

sinagoga 8

sinagoga 5

Про Голокост у Луцьку розповіла волинська науковиця Оксана Сущук, а присутні на заході прочитали задокументовані спогади учасників тих страшних подій. Особливе враження справив відеоролик, наданий «Яд-Вашем», на якому дивом уціліла під час розстрілу лучанка розповідає про пережите.

sinagoga 15

sinagoga 9

У заході, крім єврейської громади, взяли участь представники влади й небайдужі лучани.

sinagoga 17

sinagoga 10

sinagoga 12

sinagoga 13

sinagoga 16

Церемонія вперше відбулася у приміщенні великої хоральної синагоги. До цього її кілька років поспіль проводили під стінами будівлі. Споруджена в середині XVII ст. на місці, як припускають історики, більш древньої будівлі, синагога діяла до 1942 р., доки її не підірвали нацисти. Після війни будівлю підремонтували, а в 1981 р. влаштували в ній спортивний комплекс «Динамо». Ще донедавна у стінах синагоги діяла дитячо-юнацька спортивна школа.

sinagoga 18

sinagoga 6

Хоча споруда має статус пам’ятки національного значення і мала би охоронятися державою, її стан плачевний. Документально синагогу в користування луцькій «Іудейській релігійній громаді Ха Ба Д-Любавічі» Волинська обласна державна адміністрація передала 27 травня 2021 р. Два тижні тому на дверях синагоги з’явилася перша мезуза – сувій із фрагментом «Шма Ісроел», яка свідчить, що відтепер ця будівля знову є юдейським молитовним будинком.

sinagoga 2

sinagoga 3

sinagoga 4

На запитання про плани щодо приміщення Ханна Матусовська, членкиня правління громади, відповіла: «Це – синагога. У нас немає вибору, ми будемо її відновлювати. Якщо Богу було угодно, щоби ми, євреї, тут залишилися, щоби будівлю нам повернули і вона знову стала синагогою, то Він допоможе нам знайти і спонсорів, і кошти. Все буде гаразд. Ми відродимо свою синагогу».

sinagoga 19

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026