У Луцьку відбулася церемонія вшанування жертв розстрілу луцького гетто. Цьогоріч вона вперше була проведена у приміщенні великої хоральної синагоги.
В історичній довідці, яку підготувала модераторка заходу Марія Пилипчук, нагадується, що з 6 до 10 елула 5702 р., тобто за григоріанським календарем із 19 до 23 серпня 1942 р., німці провели масовий розстріл жителів луцького гетто. Тоді ж нацисти підірвали синагогу та стерли з лиця землі майже всі єврейські будівлі в місті. Варто пам’ятати, що в міжвоєнному Луцьку євреї становили понад половину населення й мали в межах міста три штетли. Коли прийшли німці, вони зігнали всіх євреїв у гетто, яке було створене у Старому місті. Проіснувало воно трохи більше року. В ньому, за різними оцінками, знищили від 17 до 26 тис. людей. Екзекуції переважно здійснювали в урочищі Причищизна, де зараз встановлений меморіальний знак.
На церемонії були зачитані імена розстріляних – звісно, далеко не всі, адже переважна частина імен загиблих залишається невстановленою.
Голова правління юдейської ортодоксальної громади Моше Меїр Матусовський засурмив на ритуальному розі шофарі. За традицією на ньому грають упродовж місяця елула, який готує юдеїв до свята Рош га-Шана. Це свято – це не тільки початок нового року, а й Судний день, у який Всевишній судить людину і визначає її долю на наступний рік. Шофар пробуджує і закликає кожного подивитися на прожитий рік та покаятися у вчинених проступках. Пам’ять загиблих зібрані вшанували словами «Шма Ісроел» («Послухай, Ізраїлю») – найважливішої для юдея молитви, яка супроводжує його все життя.
Про Голокост у Луцьку розповіла волинська науковиця Оксана Сущук, а присутні на заході прочитали задокументовані спогади учасників тих страшних подій. Особливе враження справив відеоролик, наданий «Яд-Вашем», на якому дивом уціліла під час розстрілу лучанка розповідає про пережите.
У заході, крім єврейської громади, взяли участь представники влади й небайдужі лучани.
Церемонія вперше відбулася у приміщенні великої хоральної синагоги. До цього її кілька років поспіль проводили під стінами будівлі. Споруджена в середині XVII ст. на місці, як припускають історики, більш древньої будівлі, синагога діяла до 1942 р., доки її не підірвали нацисти. Після війни будівлю підремонтували, а в 1981 р. влаштували в ній спортивний комплекс «Динамо». Ще донедавна у стінах синагоги діяла дитячо-юнацька спортивна школа.
Хоча споруда має статус пам’ятки національного значення і мала би охоронятися державою, її стан плачевний. Документально синагогу в користування луцькій «Іудейській релігійній громаді Ха Ба Д-Любавічі» Волинська обласна державна адміністрація передала 27 травня 2021 р. Два тижні тому на дверях синагоги з’явилася перша мезуза – сувій із фрагментом «Шма Ісроел», яка свідчить, що відтепер ця будівля знову є юдейським молитовним будинком.
На запитання про плани щодо приміщення Ханна Матусовська, членкиня правління громади, відповіла: «Це – синагога. У нас немає вибору, ми будемо її відновлювати. Якщо Богу було угодно, щоби ми, євреї, тут залишилися, щоби будівлю нам повернули і вона знову стала синагогою, то Він допоможе нам знайти і спонсорів, і кошти. Все буде гаразд. Ми відродимо свою синагогу».
Текст і фото: Анатолій ОЛІХ