«Люблю, коли люди бачать усе». Норвідівська «Ванда» на сцені Театру ляльок у Луцьку
Події

Із нагоди 200-річчя від дня народження Ципріана-Каміля Норвіда (1821–1888 рр.), одного з найвидатніших польських поетів доби романтизму, на сцені Театру ляльок у Луцьку показали спектакль «Wanda Immortalis. Misterium».

Перформанс із текстами, зачитаними польською мовою, представили актори «Kropka Theatre»: Цезарій-Зигмунт Моленда та Йоланта Юшкевич, яка водночас була режисеркою вистави й авторкою адаптації п’єси Ципріана-Каміля Норвіда «Ванда».

Перед спектаклем присутні переглянули лекцію докторка філософії Юстини Смолень-Старовєйської, яка розповіла про Норвіда. Короткий вступ перед показом зробив актор Цезарій Моленда, привідкриваючи глядачам те, що відбуватиметься на сцені.

«Wanda Immortalis. Misterium» – вистава, прем’єра якої відбулася за тиждень до луцького показу в селі Затонє біля Зеленої Гури у відреставрованих руїнах палацу. Це спектакль на дев’ять акторів. Консул Тереза Хрущ запропонувала, щоб ми привезли його до Луцька як виставу на дві особи. З режисеркою Йолантою Юшкевич ми використали тут різні театральні форми, включно із читанням текстів», – сказав Цезарій Моленда.

Wanda

Як зазначила після показу Йоланта Юшкевич, розповідь про письменника та п’єсу допомагає глядачам, які не читали Норвіда, зорієнтуватися під час перегляду: «Текст складний. Я могла змінити його на легший для сприйняття, але мені все ж хотілося мати на сцені саме Норвіда».

Режисерка сказала, що їй було складно перетворити спектакль, у якому дев’ятеро акторів виступають на руїнах палацу, на такий, де зіграють дві особи на сцені: «Ідея, як це зробити, з’явилася в мене під час Шекспірівського фестивалю в Гданську. Я подумала, що зроблю це як у Шекспіра, так, щоб актори переодягалися під час спектаклю. Я спеціально хотіла показати, як ми переодягаємося на сцені. Якби це відбувалося за кулісами, це було би не так цікаво. Я люблю, коли люди бачать усе».

Читання текстів деяких героїв із листків, розкиданих на сцені, або «збирання літер Норвіда», як назвала це режисерка, за її словами, було заплановане. Цей прийом допоміг повністю відтворити тексти інших акторів, які Йоланта Юшкевич та Цезарій Моленда не встигли вивчити перед приїздом до Луцька, оскільки мали обмаль часу.

«Якщо режисер розуміє, що він хоче показати, він може це розповідати за допомогою будь-якої кількості персонажів і в будь-який формі. Зрештою тут форма дозволяла гру й перевтілення. Це перевтілення досить умовне. Умовним є також простір, він не такий чітко мізансценований та ігровий, як у драматичному театрі. У ньому може відбуватися будь-яка гра за правилами режисера. Думаю, це складне завдання, але не для Йоланти Юшкевич», – сказала Руслана Порицька, режисерка луцького театру «Гармидер», який два роки тому у співпраці з режисеркою Йолантою Юшкевич поставив спектакль «Мати» за драмою Станіслава-Ігнація Віткевича.

«Kropka Theatre» та Генеральне консульство РП у Луцьку, завдяки підтримці якого п’єсу Норвіда представили в Луцьку, запрошують на наступний виступ Йоланти Юшкевич і Цезарія Моленди. 2 жовтня о 16.00 в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку (вулиця Кафедральна, 6) покажуть спектакль «Діалог Смерті (в Райському саду)», створений на основі середньовічного віршованого діалогу «Розмова майстра Полікарпа зі Смертю». Вхід вільний.

Текст і фото: Наталя ДЕНИСЮК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026