Виставу «Мати» за драмою Станіслава-Ігнація Віткевича підготували луцький театр-студія «Гармидер» і польська режисерка з міжнародним досвідом Йоланта Юшкевич.
Оцінити результат співпраці можна буде на прем’єрних показах у культурно-мистецькому центрі «Красне» (Луцьк, вулиця Ковельська, 56) 3 та 4 серпня (початок показів о 18.00). Своєю чергою, критики та представники ЗМІ змогли побувати на генеральній репетиції спектаклю 2 серпня.
Як розповіла режисерка, попрацювати з гармидерівцями їй запропонувало Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку. До міста вона попередньо приїздила в березні, коли провела майстер-клас для акторів-аматорів і відібрала дев’ятьох щасливчиків, котрі в результаті зіграли у виставі. Далі розпочалася дистанційна робота. Останні чотири тижні Йоланта Юшкевич провела вже в Луцьку, де репетирувала з акторами по шість годин на день.
Мисткиня відзначила, що запропонувала поставити саме драму Станіслава-Ігнація Віткевича, тому що раніше вже працювала з його творами. Також спектакль присвячується 80-річчю від дня смерті письменника. А драму «Мати» обрали за наявності вдалого перекладу, здійсненого мистецьким діячем, актором, перекладачем польської літератури Міськом Барбарою.
Натомість режисерка театру-студії «Гармидер» Руслана Порицька пригадала, що це не перша робота театралів, основана на творчості Станіслава-Ігнація Віткевича. «Ми беремося лише за тих авторів, із якими в нас виникає зв'язок. Із Віткацієм у нас дуже потужний зв'язок, він містичний, як і сам Віткацій», – сказала вона.
На запитання про те, чи сподобалася би її робота з луцькими акторами режисеру Єжи Гротовському, з учнями котрого Йоланта Юшкевич працювала одразу після театральної школи, вона зауважила, що не знає цього, адже Гротовський не ставив театру абсурду. «Однак я використовувала його техніки в процесі роботи з акторами. Також використовую їх у своїх роботах, що, думаю, можна простежити, коли граю сама на сцені», – зазначила Йоланта і додала, що співпраця з «Гармидером» – це передусім новий досвід, осмислення якого прийде згодом.
Своїми враженнями від роботи з польською режисеркою поділилася акторка «Гармидера» Алла Доманська, котра грає роль внутрішнього голосу головної героїні драми: «Напевно, саме в новому досвіді полягало найбільше наше зацікавлення як акторів. Також для нас, як для акторів, які ходять на роботу і збираються на репетиції десь увечері пару разів на тиждень, новим досвідом стали щоденні шестигодинні репетиції. Це нове, і кожен із нас по-різному це сприйняв: комусь було важче, комусь – легше. Найбільше ж хотілося подякувати Йоланті за те, що вона не давала нам настанов про виставу, натомість говорила про наше майбутнє життя як акторів, щоб ми відчували себе вагомими, принаймні в Луцьку, тому що ми вже маємо право сказати, що несемо певну культурну місію».
Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ