На культурній мапі міста катедра Святих Апостолів Петра і Павла займає помітне місце. Лучани вже звикли до того, що в католицькому храмі регулярно відбуваються концерти сакральної і класичної музики. 29 травня в його стінах пройшов концерт архієрейського хору «Оранта» – вперше з того часу, як Росія відкрито напала на Україну.

Мабуть, усі знають вислів, який приписують Цицерону: «Коли гримить зброя, музи мовчать». Вислів то існує, але життя його спростовувало вже не раз. Ця війна не виняток.

29 травня, на 95-й день повномасштабної агресії фашистської Росії на Україну, архієрейський хор луцького православного кафедрального собору Святої Трійці «Оранта» провів благодійний концерт. Хор, художнім керівником і регентом якого є заслужений діяч мистецтв України Василь Мойсіюк, підготував програму під назвою «Попри війну. Віра. Надія. Весна».

Відкрила програму молитва «Отче наш» Максима Березовського, під час якої всі глядачі встали. А ще хор виконував сакральні твори інших видатних українських композиторів: Дмитра Бортнянського, Михайла Вербицького, Миколи Леонтовича, Анатолія Авдієвського. Відбулася теж прем’єра «Отче наш» латвійського композитора Ріхарда Дюбри. Історію цього твору ми нещодавно розповідали нашим читачам.

Попри війну, глядачів зібралося багато, дехто з них мусив стояти. Мабуть, люди вже засумували за культурними подіями такого рівня. Хору за майстерне виконання дякували аплодисментами і благодійними пожертвами. Як повідомили організатори, загалом зібрали 26 155 грн. Гроші підуть на потреби 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого.

Луцький римо-католицький кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла має славну музичну історію. Іронія долі, але започаткували її ще совєти, які в 1980 р. у храмі, що з 1948 р. був складом, організували музей історії релігії і концертний зал. Старші лучани пам’ятають дві таблички з цими написами, які висіли ліворуч від фігури Святого Петра біля входу у храм. Концертували тут переважно працівники музичного училища, яке тоді містилося поруч, у колишньому монастирі бригідок, у теперішній будівлі Свято-Архангельського монастиря ПЦУ. Потім, коли в 1991 р. храм повернули законному власникові, в ньому продовжували відбуватися концерти, проте вже сакральної музики.

У 1999 р. у луцькому храмі встановили орган, який подарувала католицька парафія з німецького міста Нойнкірхена. З тих пір у стінах костелу виступало багато відомих органістів з України та багатьох європейських країн. Не один десяток концертів, сольних і спільних з іншими музикантами, зіграв Петро Сухоцький, титулярний органіст кафедрального собору.

Петропавлівський храм був, якщо можна так сказати, концертним майданчиком і для римо-католицького кафедрального хору, заснованого в 1990-х рр. тодішнім ординарієм Луцької дієцезії Маркіяном Трофим’яком. Колектив під керівництвом Валентини Гаврилюк виконував дуже складні твори, концертував у Європі, а в Україні здобув звання народного. Наприклад, кафедральний хор з Луцька удостоївся співати на месі, яку звершив Папа Йоан Павло ІІ у Львові.

Текст і фото: Анатолій Оліх