1 листопада в Польщі – феномен світового масштабу
Статті

Католицький День Усіх Святих, який відзначають 1 листопада, – це одне з найпопулярніших у Польщі свят. Воно щороку збирає на кладовищах мільйони поляків, які плекають пам’ять про своїх померлих рідних. Позиції цієї традиції міцні, попри агресивний натиск західного звичаю святкувати Хелловін, пише публіцист Давід Господарек.

«Приручення» смерті та повага до цієї таємничої реальності присутні в усіх культурах світу. У Польщі, особливо на сході, донині збереглися елементи, які сягають корінням у дохристиянські практики «годування» душ або розведення багать на могилах. Тут можна згадати, наприклад, відмираючі ритуали дідів, які сьогодні асоціюються переважно з романтичними поетичними драмами Адама Міцкевича.

День Усіх Святих, попри асоціації зі смертю у зв’язку зі звичаєм відвідувати кладовища та попри спроби секуляризувати його в часи ПНР шляхом перейменування на свято померлих, у Церкві є радісним священнодійством тайни віри, яке говорить про сопричастя святих. Це день, що говорить про спільне покликання всіх людей, яким є святість. Щоденно в літургії споминають когось із зарахованих до лику святих, тобто людину, розпізнавши життя якої, Церква підтвердила, що вона перебуває вже в небесній радості. 1 листопада поляки просять про заступництво також незнаних святих, можливо, сусідів і близьких.

Літургійний спомин Усіх померлих вірних, тобто поминальний день, який у Польщі називають задушками, випадає 2 листопада. Саме цього дня католики своєю молитовною пам’яттю охоплюють померлих, які ще в чистилищі очікують на небеса.

Впродовж тижня, починаючи з Дня Всіх Святих, можна отримати, дотримуючись відповідних вимог, повні індульгенції, які можна пожертвувати за душі в чистилищі. У костелах практикують випоминки – молитви за попередньо внесених у пом’яники померлих.

У Польщі це одне з найпопулярніших свят, а традиція відвідувати кладовища прийнялася навіть серед не католиків, атеїстів чи релігійно байдужих. Поляки масово їдуть на кладовища в рідні краї, щоби провідати могили рідних. На цвинтарях збирається більше людей, ніж, наприклад, на процесії в урочистість Божого Тіла. У ЗМІ згадують відомих людей, померлих упродовж року.

Уже перед сповненим задуми 1 листопада на польських кладовищах можна помітити більшу активність – поляки прибирають могили близьких та цвинтарні алеї, згадують теж могили і кладовища, покинуті з різних причин. Особливо долучаються харцери, місцеві активісти, католицькі спільноти. До того ж на кладовищах часто трапляються цінні старовинні пам’ятники, для реставрації яких організовують збір коштів.

У величезних кількостях закуповують лампадки та вінки – свідчення пам’яті про померлих. Коли западає темрява, всі польські кладовища мальовничо кольорово освітлені, над ними коливається марево таємничого та захопливого світла.

Звісно, у цвинтарний ринок і листопадові свята вторгається комерція. Це особливо помітно у випадку лампад, яких, за підрахунками, поляки розкуповують аж 300 млн штук на рік, тобто найбільше у світі. Вони мають найрізноманітніші форми, візерунки, кольори й розміри. Деякі з них класичні, невибагливі, але є теж, наприклад, у формі карти Польщі, ангелів, рослин. Є, звісно, і релігійні мотиви. Можна знайти героїв коміксів чи «Зоряних воєн». Доступні електронні лампадки зі світлодіодами, мелодіями та навіть лампадки-шарманки (нішу, зрозуміло, займають креативні китайські підприємці).

Багато років поспіль звертають увагу на проблему екології. Після свят із цвинтарів вивозять тонни сміття, зокрема штучні квіти та лампадки. З’являються поки що нечисленні екологічні почини: виключення штучних квітів із вінків, лампадовні – місця на кладовищах, де можна взяти лампадку для повторного використання. Екологічні рухи, зокрема католицькі, заохочують до екологічної вразливості гаслами на зразок: «Менше лампадок – більше пам’яті». Лунають заклики відмовитися від пластику та використовувати неагресивні для довкілля засоби догляду за пам’ятниками.

У різних регіонах Польщі, наприклад, на Кашубах чи Підкарпатті, був поширений звичай пустих ночей, які супроводжували похорони. Впродовж усієї ночі біля тіла померлого співали старовинні пісні про загробне життя та за душі померлих, а також до покровителів доброї смерті. Чудова, переважно барокова, поезія в різних, залежно від регіону, мелодичних варіантах. На жаль, у ХХ ст. ця традиція почала вимирати. По ній залишилися співацькі зустрічі, які проводять саме 1 листопада. Під час них виконують старовинні музичні твори – і з молитовною метою, і задля культивування регіональної польської спадщини.

У таких зустрічах на варшавських Повонзках (цвинтар у столиці Польщі, – перекл.) уже 10 років бере участь співак і композитор Адам Струг. «Ми зустрічаємося на Повонзківському кладовищі, щоби співати поминальні пісні. Зібрання нараховують кількасот осіб. Таким чином матеріалізується старовинний польський співацький обича́й, у якому кожен, незалежно від своїх співочих талантів, може брати участь. У репертуар входять пісні на слова найвидатніших польських поетів (від Кохановського до Карпінського). Мелодичні варіанти, які усно передаються з покоління в покоління, походять із дрібношляхетських сіл Північно-Східної Мазовії», – розповідає митець.

Зі столиці цей звичай поширився на інші міста. Наприклад, у Кракові, Лодзі, Гданську та Ярославі також збираються люди, щоби поспівати пісень, згідно з локальними традиціями. Цікаво, що завдяки своїй безсумнівній культурній цінності спів притягує не тільки вірян, а й усіх без винятку.

Проте не вдасться приховати, що і до Польщі добираються популяризовані в кіно та медіа звичаї, пов’язані з культивованим у США та Великобританії святом Хелловін.  Щонайменше за два тижні до 1 листопада в магазинах з’являються гарбузи, страховинні костюми та іграшки. Звичай ходити по домівках, переодягненими в потвору чи привида, аби отримати солодощі, в Польщі присутній у небагатьох місцях, переважно у кварталах великих міст, де живе багато дітей. Однак у школах чи дитсадках інколи проводять хелловінові бали.

У церковних середовищах уже багато років намагаються запропонувати альтернативу щодо цього явища з огляду на культурну чужість та ідейний антагонізм цих звичаїв зі змістом свят Усіх Святих і всіх померлих вірних. Часто таку забаву називають Холі Вінс, що дослівно означає «святий виграє».

«Я стикнувся з Холі Вінс близько 10 років тому, ще як семінарист. Я побачив кольорову, доброзичливу, усміхнену маніфестацію добра, святості та світла. Діти й молодь, переодягнені у святих і блаженних, знайомляться з новими покровителями та переконуються в тому, що святі живуть поруч», – розповідає отець Давід Тиборський із Пелплінської єпархії. На його думку, це дуже цікава й цінна ініціатива, яку можна організувати різними способами. Холі Вінс мають вигляд міських маршів дітей, переодягнених у святих, або балів святих, де переодягання супроводжується розвагами та конкурсами. Є молитовні адорації, які проводять у навечір’я Дня Всіх Святих як альтернативу для Хелловіну. «Можна ризикнути зробити одне зауваження, вказуючи на комплексність такого підходу: добро отримує і дух, і тіло, і відчуття, емоції. Поклоніння добру, святості та світлу. Це за своєю суттю дуже приємна вечірка», – вважає отець Давід Тиборський.

На думку іншого священника, отця-вікентійця Даміана Вижкевича, викладача катехизму, який кілька років тому став лауреатом конкурсу «Вчитель року», демонізувати Хелловін не надто добра ідея. «Як відповідальні батьки та вихователі ми повинні не лякати молодь Хелловіном, а пояснювати чим він є і які є кращі способи провести цей час. Хелловін має християнський родовід, адже це навечір’я Всіх Святих, яке пов’язували зі звичаєм отримання дітьми солодощів взамін на молитву за померлих. Це було щось схоже на теперішнє колядування. На жаль, із часом цей звичай втратив своє релігійне значення та сильно комерціалізувався. Тому варто підкреслювати християнські аспекти Хелловіну, а не демонізувати його. Варто висвітлювати сучасні релігійні способи проведення навечір’я Всіх Святих, як, наприклад, бали чи нічні чування зі святими у храмах», – говорить панотець Даміан Вижкевич.

***

Проєкт «Dla Polonii» фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія і поляки за кордоном 2021 р.» Публікація відображає лише погляди автора та не представляє офіційну позицію Канцелярії голови Ради міністрів РП.

Давід Господарек
редактор, публіцист, журналіст «Католицької інформаційної агенції»,
спеціалізується на догматиці, літургії та традиційній церковній музиці

На фото: Особовіцьке кладовище у Вроцлаві ввечері у День Усіх Святих.
Автор: Кшиштоф Зажицький/Forum

Схожі публікації
Святий Миколай завітав також до Тернополя
Події
4 грудня Святий Миколай відвідав Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
06 грудня 2022
Фільм учнів із Рівного отримав нагороду на всесвітньому конкурсі
Події
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному вкотре отримав нагороду на всесвітньому конкурсі «Patria Nostra». Цим разом за відеороботу «Поляки під час війни в Україні».
05 грудня 2022
Подарунки від Святого Миколая
Події
Святий Миколай завітав до учнів, які цього року почали вивчати польську мову в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
05 грудня 2022
Без світла, зате разом. Поляки й українці з Рівного взяли участь в інтелектуальній грі
Події
Понад 70 осіб узяли участь у святкуванні Дня Незалежності Польщі в Рівному. З нагоди польського національного свята Українсько-польський союз імені Томаша Падури організував інтелектуальну гру – пабну вікторину, присвячену сучасній Польщі, польській історії та культурі.
03 грудня 2022
«Хай вам буде тепло». У Луцьку встановили нові котли для «Карітаса»
Події
У рамках проєкту «Покращення рівня соціальних послуг для осіб, які зіткнулися з різними кризовими ситуаціями в Луцьку» благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» отримала два твердопаливних котли для обігрівання своїх приміщень.
02 грудня 2022
Не на тих напав
Статті
Російські терористи давно не криються, що їхня мета – не звільнення українських громадян з-під гніту міфічних фашистів і натівського чобота, а знищення і держави, й українського народу. Ще одним підтвердженням цього стала ракетна атака 23 листопада, внаслідок якої без електроенергії залишилася майже вся Україна.
02 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
Пункти незламності діють
Статті
Росія обстрілює ракетами енергетичні об’єкти, залишаючи без світла, тепла, води, зв’язку та інтернету мільйони українців. Під час останнього такого обстрілу, здійсненого 23 листопада, Волинь вкотре занурилася в темряву.
01 грудня 2022
Родинні історії: Розповідь про Вацлава Герку з Ковеля
Статті
У 1998 р. у Ковелі створили Товариство польської культури. Його незмінним головою до 2017 р. був Вацлав Герка – ветеран 27-ї волинської піхотної дивізії Армії Крайової. У 50-х рр. він виїхав до Польщі, проте згодом повернувся до рідного міста. Родинні історії Вацлава Герки нам переповідають його син Анатолій Герка зі своєю дружиною Іриною.
30 листопада 2022