Немає слів
Статті

Екстремальні події та ситуації, які несуть у собі величезний емоційний заряд, стрес і відчуття постійної тривоги, часто викликають у людей реакції та поведінку, в яких ніхто їх не міг навіть запідозрити. Війна, незалежно від того, чи вона зачіпає людей безпосередньо, чи впливає на психіку з безпечної, здавалося би, відстані, рано чи пізно пожинатиме свої плоди. Все це лише питання часу.

Перед загрозою катаклізму переважна більшість суспільств об’єднує свої зусилля і стає пліч-о-пліч на захист цінностей, які прийнято вважати підвалинами цивілізаційного розвитку й гуманізму. Кожна людина, яка має хоча б мінімальну емпатію, завжди зазнаватиме відчуття кривди, трагедії та несправедливості.

Війна в Україні мобілізувала до дії громадян країни на берегах Вісли винятковою мірою. У широкомасштабну та багатоплощинну допомогу включилися також, що було для них абсолютно очевидним, учителі з ORPEG – Центру розвитку польської освіти за кордоном, який діє з 1989 р. У мирний час їх скерували до багатьох польських організацій, розташованих у кількадесяти містах та містечках в Україні, щоб вони провадили там свою викладацьку та громадську діяльність.

Коли перші ракети били по Києву, Харкову та Маріуполю, а шок, викликаний варварством кремля, не проходив, польські педагоги, евакуйовані на Батьківщину, організували поміч із переїздом, роботою і житлом для біженців, а за допомогою технологій, доступних у ХХІ ст., продовжували вести заняття та зв’язувалися онлайн зі своїми учнями, особливо дітьми й молоддю, несучи їм розраду, підтримуючи їх і навчаючи.

Ніхто не питав і не питає, з якого польського товариства чи організації особа, що під’єднується до занять (часто з віддалених куточків Європи). Важливо, що вона знайшлася, жива і здорова.

Час минає, війна триває. Перший шок поволі втихає, а на його місце приходить конструктивне та раціональне мислення щодо організації роботи в онлайн-режимі. Адже ніхто при здоровому глузді і крихті порядності не очікував би, що, попри негативну рекомендацію Міністерства закордонних справ та ORPEG, у країну, охоплену війною, приїде якийсь польський учитель. Так могла би думати раціонально мисляча людина.

Однак уже прозвучали, на щастя нечисленні, голоси вчителів, що працюють у безпечних і спокійних країнах, там, де є струм, із кранів тече вода, а над головами не літають ракети, які висловлюють величезні сумніви щодо дистанційної роботи в Україні. У подібному тоні висловлювалися діячі деяких польських організацій, вимагаючи, щоби педагоги перебували на місцях, куди їх скерували. Що ж, просто немає слів. Людина чує і не вірить власним вухам. Це егоїзм чи звичайна, нічим не обмежена глупота? Чи інформація про ситуацію в сусідній окупованій країні, яку транслюють усі можливі ЗМІ, недостатньо зрозуміла? Хотілося б поставити риторичне запитання. Навіщо, з якою метою люди мають їхати в державу, на яку напали, яку бомбардують і руйнують різноманітними способами?

Члени українського уряду просять своїх громадян, які перебувають за межами Батьківщини, поки не повертатися в рідну країну. Вони будуть лише зайвим тягарем у хвилини, коли російський агресор намагається зруйнувати інфраструктуру, коли подача струму й тепла відбувається за графіками, а цивільні багато годин проводять у сховищах. Вони не будуть тут у безпеці.

Сама думка про безглузде наражання інших на небезпеку видається абсурдною, а що вже говорити про вербалізовану вимогу. Старе мудре прислів’я говорить: «Коли Господь Бог хоче когось покарати, відбирає йому розум». Ні додати, ні відняти.

Чи можна вчителям, скерованим до України, заздрити, що вони працюють дистанційно? Чи можна сумніватися в їхній заангажованості й роботі, яку вони виконують під час війни? Чи можна бути настільки бездушними, щоб не подумати, що всі ці вчителі з Києва, Львова, Луцька, Ковеля, Рівного, Тернополя, Одеси та інших міст залишили в Україні своїх знайомих, друзів, за яких зараз, чисто по-людськи, переживають? Чи врешті можна судити, що вони отримують зарплатню ні за що?

Тому всім тим людям, дещо завидющим, із малою вірою і дуже малим серцем, зі свого боку раджу, щоб вони самі спробували щоденно проводити по кільканадцять годин перед монітором комп’ютера. Тоді вони точно переконаються, якою «легкою» і «приємною» є дистанційна робота, особливо в такі часи.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Діалоги культур і народів. Запрошення на конференцію
Події
Волинський національний університет імені Лесі Українки та Університет Адама Міцкевича в Познані запрошують узяти участь у міжнародній інтердисциплінарній науково-практичній конференції «Діалоги культур і народів: медіа, література, суспільство».
22 листопада 2022
Юзеф Крашевський стає ближчим до волинян
Події
У Волинському краєзнавчому музеї діє виставка «Юзеф Крашевський і Волинь», на якій можна ознайомитися з постаттю і творчістю великого поляка. Її відкрили 15 листопада. Цього ж дня в селі Омельне, де кілька років жив Крашевський із сім’єю, в місцевій бібліотеці презентували пам’ятний куточок.
17 листопада 2022
«Це ремесло мене привабило». Народні майстри представили свої вироби на фестивалі в Луцьку
Події
Луцьк однозначно бачив більші виставки народних мистецтв, але, попри невеликі масштаби (всі експозиції вмістилися у вестибюлі Палацу культури Луцька), на цій було що подивитися. Свої вироби на фестивалі «Професії, що зникають» представили майстри різних народних ремесел: гончарства, лозоплетіння, вишивання, витинанки, соломкарства та пасічництва.
12 листопада 2022
Польща надає допомогу українським рятувальникам
Події
У рамках програми «Польська допомога» Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку надало підтримку двом пожежно-рятувальним загонам Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
31 жовтня 2022
Триває набір на перекладацький семінар «Перекладачі без кордонів»
Конкурси
До 11 листопада триває набір на Міжнародний перекладацький семінар імені Василя Стуса «Перекладачі без кордонів», який відбудеться 5–12 грудня.
26 жовтня 2022
Рівненські й люблінські підприємці співпрацюватимуть
Події
16 підприємств Рівненщини працюватимуть із польськими партнерами. Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
25 жовтня 2022
Підприємливі діти навчаються гончарства
Статті
У рамках проєкту «Підприємливі діти: Луцьк–Люблін» у луцьких школах відбуваються майстер-класи з гончарства. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
19 жовтня 2022
Учителі запланували нові заходи
Події
Учителі з України, яким доводиться працювати в підвалах і бомбосховищах, зустрілися на винятковому проєкті та з винятковою метою. Педагоги змогли нарешті відпочити, набратися нових сил і запланувати нові заходи.
19 жовтня 2022
Можливості осені 2022 р. для українців
Конкурси
Від початку повномасштабної війни кордон із Польщею перетнули майже 7 млн громадян України, понад 1 млн із них залишається в цій країні. Західний сусід України надає різні форми підтримки вимушеним переселенцям, зокрема допомагає знайти роботу чи відкрити власний бізнес. Литва запропонувала програму підтримки українських науковців, які залишилися на Батьківщині.
17 жовтня 2022