Миколай Коперник. Відомий і не дуже
Статті

Вулицю Коперника можна знайти на карті майже кожного українського міста. Луцьк –не виняток. Проте, здається, не зайвим буде трохи нагадати про цю постать, до того ж зараз, на ювілей.

Сенат Республіки Польща встановив 2023-й Роком Миколая Коперника. Цьогоріч минають 550-та річниця від дня народження і 480-та річниця смерті одного з найвідоміших поляків.

Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 р. у Торуні, в купецькій сім’ї. Здобув чудову освіту в університетах Кракова, Болоньї та Падуї. Дядько Миколая Коперника, єпископ вармінський Лукас Ватценроде, ймовірно, хотів, щоби племінник зробив духовну кар’єру, проте той мав інші наміри. Він отримав нижчі духовні свячення, став каноніком вармінського капітулу, але пресвітерських свячень прийняти не побажав. Молодого чоловіка вабила наука. Щоправда, перші кілька років після завершення навчання Миколаю не було часу нею займатися, адже, виконуючи доручення дядька, він був задіяний майже у всіх адміністративних і судових справах Вармінської дієцезії.

Пам’ятник Миколаю Копернику в Торуні

Після смерті єпископа Лукаса Ватценроде Миколай Коперник перебрався до Фромборка. Він надалі залишався каноніком, виконував адміністративні обов’язки, проте мав уже більше часу для своїх досліджень. Тоді ж, вважають дослідники, він узявся за написання свого magnum opus – трактату «De revolutionibus orbium coelestium» («Про обертання небесних сфер»), у якому висунув теорію про геліоцентричну будову Сонячної системи.

Робота просувалася повільно, адже потребувала складних математичних розрахунків. Її перервала польсько-тевтонська війна 1519–1521 рр., у якій Копернику довелося брати участь не тільки як дипломату, а й як керівнику оборони вармінських замків.

Після підписання мирного договору між Польським королівством і орденом хрестоносців Миколай Коперник повернувся до мирного життя й наукових досліджень. Учений мав гострий і допитливий розум, тому займався різноманітними галузями: математикою, астрономією, астрологією, економікою, філологією, механікою, військовою справою і картографією. Перелік професій Коперника теж вражає: він був не лише католицьким каноніком, а й економом, юристом, дипломатом, лікарем, перекладачем, письменником, викладачем і доктором канонічного (тобто церковного) права. До речі, майже все своє життя Миколай Коперник вів лікарську практику, до того ж бідняків лікував безплатно.

Здобутки Коперника як ученого були не лише теоретичними, як, наприклад, закон обігу грошей, відомий сучасній економічній науці як закон Коперника-Грешема, а й практичними. Зокрема, він спроєктував і збудував гідравлічну машину, яка помпувала воду в будинки Фромборка, а також машини для карбування монет для польського монетного двору.

Проте найбільшим і найвідомішим досягненням Миколая Коперника став трактат «Про обертання небесних сфер», якому він присвятив понад 40 років життя. У ньому вчений вперше математично описав модель Сонячної системи, в якій Земля і планети обертаються навколо Сонця. Цей твір вийшов друком у 1543 р., тобто в рік смерті Коперника. Існує легенда, що родичі встигли привезти надруковану в Нюрнберзі книгу тоді, коли вчений лежав на смертному одрі. Той пригорнув книгу до грудей, зітхнув із полегшенням і помер.

Праця справила величезний вплив на подальший розвиток науки в Європі, вона дала поштовх науковим дослідженням Кеплера та Ньютона. Ця подія призвела до настільки великих змін у тодішніх світогляді, релігії, філософії та політиці, що її називають коперниківською революцією.

У Луцьку теж вшановують видатного польського вченого – його іменем названа вулиця в центральному мікрорайоні. Що цікаво, цю назву їй дали ще за радянських часів. Комуністичні ідеологи умудрилися зробити з Миколая Коперника атеїста і борця з мракобіссям попри те, що той усе життя залишався католицьким каноніком. У міжвоєнний період вулиця носила ім’я Словацького, а ще до цього називалася Абрикосовою.

Вулиця Коперника в Луцьку

Текст і фото: Анатолій Оліх

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024