Ніч музеїв. Присмак європейської культури
Статті

Ніч музеїв – це довгоочікувана подія в європейському культурному житті. Уперше двері музеїв відчинилися в нічний час у Берліні в 1997 році. Відтоді географія і масштаби заходу постійно розширяються. Цього року до ініціативи долучилися 30 тис. музеїв у 120 країнах світу.

Луцьк серед цього товариства вже всьоме. І, хоча у путівниках є понад десяток музеїв, щороку Ніч у музеї організовує лише один із них – Художній. Запрошені гості зустрілися ввечері у мурах Луцького замку. Цьогоріч дійство було приурочене 200 річниці від дня народження Тараса Шевченка. Тому у програмі не бракувало його віршів, а промовці постійно зверталися до цитат Кобзаря. Захід уже традиційно розпочався молитвою серед руїн церкви Іоанна Богослова XII століття. Священик у своїй проповіді не міг оминути актуальних подій. Він порадив сприймати їх, як випробування від Бога та заохотив присутніх звертатися до нього у своїх молитвах. Також священнослужитель висловив надію, що український народ лишатиметься таким, яким став протягом революційних і пореволюційних подій – єдиним, дружнім та готовим допомогти.

Світська частина заходу розпочалася в залі відновленого торік Художнього музею, що перетворився у невеликий, але вишуканий концертний зал. Там керівника музею Зою Навроцьку привітали голова Волинської обласної державної адміністрації Григорій Пустовіт, Луцький міський голова Микола Романюк та інші приятелі музею. У своїх промовах очільники області та міста знову нагадали про сучасні події та виховну місію музейників. Григорій Пустовіт підкреслив важливе значення музеїв у збереженні та поширенні історичної правди та вихованні молоді в дусі патріотизму: «Музеї не зберігають пам’ять, а відтворюють її. Вони оживляють історію та творять героїв. Трагедія Сходу в тому, що їм нав’язали іншу пам’ять, чужі цінності». Натомість Микола Романюк подякував музейникам за наполегливу роботу і збереження історії та висловив сподівання, що «робота музею запалюватиме у душах молоді ще більше любові до рідної землі». Не обійшлося і без подарунків, які щороку поповнюють фонди музею – Зоя Навроцька продемонструвала гостям картину Олександра Байдукова «Козацькі могили» з пейзажем із Берестечка. Робота дісталася музею від доньки українського художника.

DSCN6049

Кульмінацією свята став виступ київського гурту стародавньої музики «Хорея Козацька». У програмі виступу були твори класиків українського романтизму, які оспівували здебільшого тематику свободи. Так, музичний вечір розпочався з пісні за мотивами De Libertate Григорія Сковороди.

На жаль, на дійство можна було потрапити виключно за запрошеннями. Це можна було б пояснити специфікою музейної експозиції та невеликим розміром музейного приміщення. Але, порівнявши луцьку Ніч музеїв із європейськими аналогами, можна зробити кілька висновків про стан і ставлення до культури в нашому місті. Про основну відмінність ми вже згадали – європейські заходи більш відкриті. Тому перед ними триває інформаційна кампанія у медіа-просторі з використанням сучасної та привабливої візуалізації, новітніх технологій для приваблення нових шанувальників музеїв. Тому навіть на заходи, які вимагають входу за запрошеннями, можна потрапити досить легко. Музеї самі йдуть людям назустріч, наприклад, виставляючи свої експонати в найнесподіваніших місцях на вулицях міста, відкриваючи недоступні на щодень об’єкти. Наприклад, старенький краківський тролейбус щороку возить охочих центральною частиною міста. Загалом, заходи протягом Ночі музеїв стають нагодою для справжніх змагань між міськими культурними установами.

Якщо коротко, традиційна луцька Ніч музеїв – більш елітарний захід, ніж європейські. Приналежність до культурного середовища нашого міста, на жаль, обмежена наявністю запрошень та витривалістю в пошуку інформації про культурне життя. Навряд чи подібний підхід буде сприяти розвитку туризму, якого прагне Луцьк. Минулорічна спроба розширити асортимент музейних заходів, очевидно, не отримала підтримки. Та й збереженню культурної спадщини вона не надто сприяє. Точніше, вбереже культурну спадщину від широкого загалу для вузького товариства мистецтвознавців та істориків.

Не відкидаючи необхідності творчих зустрічей у тісному колі приятелів музею, чи не варто саме у Ніч музеїв відчинити двері до музеїв ширше та запросити гостей дещо гучніше? І, перш за все, чому б решті музеїв також раз на рік не показати себе лучанам у нетиповій нічній атмосфері? Впевнена, що відвідувачі будуть задоволені нічними екскурсіями, а музеї знайдуть багато приятелів.

Олена СЕМЕНЮК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026