Волинська місія Генрика Юзевського
Статті

85 років тому Генрика Юзевського призначили волинським воєводою. Він перебував на цій посаді десять років.

Волинський воєвода, співробітник Юзефа Пілсудського, міністр закордонних справ, борець за незалежність Польщі, антикомуніст та художник. Багато людей називали його непересічною особистістю. Він був відомий завдяки концепції «волинського експерименту» та національній політиці, яку впроваджував на цій території.

Генрик Юзевський, який носив псевдоніми Немирич та Ольгерд, народився у 1892 році в Києві, помер у Варшаві, в 1981 році. Проте його зв’язок із нинішньою територією України значно ширший. У 1914 році він закінчив навчання на фізико-математичному факультеті Університету Святого Володимира в Києві. Роком пізніше, також у цьому місті, його призначили заступником керівника Польської військової організації. Юзевський ще в ранній юності був діячем організацій, що боролися за незалежність, та прихильником Юзефа Пілсудського. На жаль, ця діяльність стала приводом його заслання до Саратова на Волзі, де разом із батьком він перебував аж до початку лютневої революції. Після цих подій Юзевський повернувся до Києва, щоби продовжити свою діяльність.

Майбутній волинський воєвода в 1919 році виїхав до Варшави, де почав політичну кар’єру. Вже в 1920 році він став заступником міністра внутрішніх справ в уряді Української Народної Республіки. Протягом певного часу, після польсько-більшовицької війни, він переховував у власному домі Симона Петлюру і допоміг йому виїхати з Польщі, чого вимагала від польського уряду радянська влада. У 1923 році Юзевський отримав у спадок маєток у Нарутовичах, що неподалік від Кременця на Волині. Таким чином він пов’язав своє життя з цим регіоном. До активної політичної діяльності він повернувся після державного перевороту Юзефа Пілсудського в 1926 році. Що цікаво, Генрик Юзевський був близьким другом Пілсудського та його співробітником, також допомагав йому в організації травневого перевороту. В 1927 році він зайняв посаду керівника Кабінету Голови Ради Міністрів, натомість у 1929 році став міністром внутрішніх справ.

У 1928 році Генрика Юзевського призначили волинським воєводою. Вже у своєму першому виступі він оголосив нову концепцію національної політики, яку він реалізував як представник Юзефа Пілсудського. Варто пригадати, що населення тогочасного волинського  воєводства на 65-70 відсотків складалося з українців. Поляків було лише близько 15-20%, євреїв близько 10%, натомість німців – понад 2%. Тому новообраний воєвода був вимушений зіткнутися зі специфічною проблемою соціальної структури, де «меншість» регіону складала його більшість, до того ж вона була негативно налаштована до державної влади. Юзевський прагнув у рамках «волинського експерименту» зменшити ворожість українців до поляків за допомогою, зокрема, економічного пожвавлення, покращення рівня життя та міжкультурної співпраці. Що цікаво, протягом своєї каденції воєвода не бачив перешкод у реалізації концепції незалежної України.

Методи, якими користувався Юзевський, не були радикальними і мали на меті мирне співжиття поляків та українців, а також співпрацю цих двох народів. Сам воєвода вважав, що Волинь – дуже специфічне воєводство, котре вимагає іншого, більш упривілейованого способу реалізації національної політики, ніж в інших частинах Другої Речі Посполитої. Генрик Юзевський хотів, зокрема, щоб з’явилися двонаціональні школи, де б навчання проводилося як польською, так і українською мовами, де б перепліталися культури двох народів. Він намагався також запровадити новий стиль контактів державних чиновників з українським населенням, який вимагав більшої поваги до його представників. Воєвода часто організовував польсько-українські зустрічі, особливо з українцями, що були прихильно налаштовані до Речі Посполитої. Він часто згадував у своїй аргументації 1920 рік та період Української Народної Республіки, а також концепцію незалежної України. Генрик Юзевський намагався боротися з діяльністю комуністичних рухів, вбачаючи в них найбільшу перешкоду та загрозу. Свою волинську місію він виконував до 1938 року, тобто протягом десяти років.

Ці та інші реформи польська сторона вважала надто ліберальними і часто їх критикувала. Національна політика воєводи оцінюється науковцями як невдала, оскільки вона не пасувала до польського суспільства, а в результаті виявилась неефективною. Однак ця політика найдовше реалізовувалася та була однією з найбільш послідовних. Учені до сьогодні спекулюють, чи чисельні свободи, надані українському населенню, не пов’язані певним чином із Волинською різнею у 1943 році.

У 1938-1939 роках Генрик Юзевський займав посаду лодзького воєводи. Початок Другої світової війни підштовхнув його до конспіративної діяльності. Він був діячем підпільних організацій (наприклад, Головної комендатури Служби перемоги Польщі, Союзу збройної боротьби чи Польського демократичного товариства) та редактором незалежницьких видань («Інформаційний бюлетень», «Польща бореться»). Таку активну діяльність він вів до 1947 року, вже в комуністичній Польщі. Того року на його слід натрапило Управління безпеки. Наступні роки Юзевський провів у роз’їздах, переховуючись від працівників цієї установи. Проте в 1953 році Служба безпеки його таки арештувала. Як ідеологічний ворог Польської Народної Республіки він провів у в’язниці понад три роки, чудом уникаючи довічного ув’язнення.

Якщо йдеться про особисте життя, то Юзевський був одружений з Юлією, в дівоцтві Болевською, художницею та зв’язковою Польської військової організації. Шлюб вони взяли в 1919 році, але щасливе подружнє життя перервала смерть дружини в 1939 році. Останні роки життя, які Юзевський провів у своєму варшавському будинку, він присвятив живопису. Спеціалізувався на пейзажах та портретах, які можна побачити в Національному музеї у Варшаві. Генрик Юзевський помер у 1981 році в результаті хвороби, не лишивши після себе нащадків. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.

Аґнєшка БОНДЕР

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026