Людина – людині. 71-а річниця
Статті

11 липня 1943 року називають «кривавою неділею». Ця дата символізує вбивства поляків на території південно-східних кресів ІІ Речі Посполитої. На Волині, а потім і на Галичині відбувся один із найжорстокіших злочинів Другої світової війни.

 

Убивали й раніше, але в той день злочини досягли свого апогею. Загони УПА напали приблизно на сто польських місцевостей, замордували тисячі поляків у Горохівському, Володимирському, Ковельському та Луцькому повітах. Убивали жорстоко, не дивлячись на вік і стать, а будинки грабували і палили. Багатьох ксьондзів і віруючих убили в костелах під час служби. Багато храмів спалили і зруйнували. Найбільше потерпали жителі сільських місцевостей. Так було в Порицьку, Кисилині і, зокрема, в селі Скірче (пол. Скурче). Перед війною Скірче було великим і багатонаціональним селищем. Римо-католицька парафія Вознесіння Пресвятої Богородиці у Скірчі налічувала більш, ніж 1700 прихожан. У селі знаходився парафіяльний костел, поряд розташовувався римо-католицький цвинтар, була також православна церква і школа. Поляки, котрі вціліли під час різанини, змушені були залишити рідні домівки, щоб урятувати своє життя. Сьогодні немає і сліду від їхніх домівок, а від парафіяльного костелу у Скірчі залишились тільки рештки фундаменту та кілька знищених часом і людьми могил на кладовищі. Пізніше на місці знищеного костелу поставили металевий хрест.

 

Skircze1

Із молитвою у Скірчі й Кисилині

У селі Скірче Горохівського району, де в 1943 році вбито 1630 поляків, жителів села і його околиць, відбулись поминальні заходи.

 

Для відзначення 71-ї річниці Волинської трагедії 11 липня тут провели польову месу, яку очолив єпископ-ординарій Луцької дієцезії Віталій Скомаровський. Проповідь виголосив о. Анджей Пузон, настоятель парафії Матері Божої Оранти у Хрубешові. У богослужінні взяли участь кільканадцять священників Луцької дієцезії, захід відвідали також представники православної церкви. Із Києва прибув посол РП Генрик Літвін, a Генеральне консульство РП у Луцьку репрезентував Кшиштоф Савіцький. У молебні взяли участь представники обласної та місцевої влади, зокрема, голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт і голова Горохівської райдержадміністрації Сергій Годлевський.

 

У богослужінні взяли участь потомки жертв, паломники з Польщі, журналісти, представники всіх польських організацій із Луцька, польські харцери зі Здолбунова. Багато було й місцевих мешканців. На польських могилах у Скірчі поклали квіти й запалили лампадки. Після богослужіння діти зі Скірча вручили кілька десятків букетів із польових квітів польським та українським гостям.

 

Учасники поминальних заходів провідали також місця трагічних подій у Кисилині, де разом з учасниками ІІ Волинського мотопробігу спільно помолились, запалили лампадки та поклали квіти на братській могилі убитих.

 

Молитва у луцькому костелі

Уже традиційно у другу неділю липня в римо-католицькому кафедральному соборі Св. Петра і Павла у Луцьку відбулася головна свята меса в пам’ять про жертви Волинської трагедії. Урочисту месу 13 липня очолив Ян Собіло – єписокоп-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії. Поляки й українці разом молились за душі всіх жертв трагедії, разом просили у Господа пробачення за злочини, спричинені людині людиною.

 

Серед багатьох присутніх на месі були також представники польських організацій Луцька, польські консули, а також представник обласної державної адміністрації – заступник голови адміністрації Роман Карпюк.

 

ВМ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026