Лист до редакції: На початку не вистачає слова «польські»
Статті

На сторінках попереднього номера «Волинського монітора» ми опублікували інтерв’ю з Дмитром Антонюком, автором книг, присвячених пам’яткам України. Нещодавно він презентував у Луцьку свою книгу «Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами». Нижче подаємо реакцію одного з наших читачів із Польщі на це інтерв’ю.

***

Останнім часом я помітив в Україні дивну тенденцію до привласнення «польськості». У № 20 «Волинського монітора» від 26.10.2023 р. я прочитав публікацію про книгу «Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами». Мене обурює підхід автора книги до спадщини польської культури.

Як він міг сказати: «Треба усвідомлювати, що ці пам’ятки були збудовані переважно українцями. Це підкреслює їхню українськість, але вони безпосередньо пов’язані з поляками»?

І далі: «Я спеціально обрав таку назву, щоби підкреслити, що ці пам’ятки насамперед українські, але зведені польськими родами, і це робить їх нашими спільними пам’ятками».

Як можна так маніпулювати? Адже ці замки чи маєтки будували заможні поляки. Це наша спадщина, просто сьогодні вона розташована в Україні. Те ж саме стосується й німецьких маєтків, які були побудовані німцями і зараз розташовані в Польщі. Робітник, який їх збудував, ніколи не був їхнім власником, інакше, йдучи цим шляхом, ми повинні були би сказати, що ті квартири в Польщі, які збудували українські робітники, належать Україні. Чи вони через це стали українсько-польськими спорудами? Дивіться, яка нісенітниця виходить.

Коли ми відновлюємо будь-яку пам’ятку в Польщі, то дбаємо про її історію й намагаємося підкреслити це на кожному кроці. Нам не соромно сказати, що її власником був той чи той німецький магнат. Ця історична правда приваблює туристів (особливо німецьких) і об’єднує обидва народи. Усунення польськості та її історії з України не сприяє нашому братерству, а руйнує його.

Війна – причина руйнування пам’яток, але не можна покладати всю провину лише на війну. В нашій країні теж довгі роки руйнувалися пам’ятки такого типу, бо не мали господаря. Сьогодні, якщо палаци та маєтки перебувають у жахливому стані, ми доросли до того, що важливо не те, хто купує руїну, а те, чи вдасться її врятувати.

У назві книги на початку не вистачає слова «польські», а маніпулювати тим, що вони українські чи польсько-українські, як я вже сказав, означає привласнювати їх польськість. Добре, що автор книги документує такі пам’ятки й нагадує нам про їх історію, тільки нехай пам’ятає, що це польська історія.

Я написав різкі слова, але такий підхід до історії мене непокоїть, його потрібно якнайшвидше переглянути.

Анджей, Вроцлав

Ім’я автора листа відоме редакції ВМ

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026