Лист до редакції: На початку не вистачає слова «польські»
Статті

На сторінках попереднього номера «Волинського монітора» ми опублікували інтерв’ю з Дмитром Антонюком, автором книг, присвячених пам’яткам України. Нещодавно він презентував у Луцьку свою книгу «Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами». Нижче подаємо реакцію одного з наших читачів із Польщі на це інтерв’ю.

***

Останнім часом я помітив в Україні дивну тенденцію до привласнення «польськості». У № 20 «Волинського монітора» від 26.10.2023 р. я прочитав публікацію про книгу «Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами». Мене обурює підхід автора книги до спадщини польської культури.

Як він міг сказати: «Треба усвідомлювати, що ці пам’ятки були збудовані переважно українцями. Це підкреслює їхню українськість, але вони безпосередньо пов’язані з поляками»?

І далі: «Я спеціально обрав таку назву, щоби підкреслити, що ці пам’ятки насамперед українські, але зведені польськими родами, і це робить їх нашими спільними пам’ятками».

Як можна так маніпулювати? Адже ці замки чи маєтки будували заможні поляки. Це наша спадщина, просто сьогодні вона розташована в Україні. Те ж саме стосується й німецьких маєтків, які були побудовані німцями і зараз розташовані в Польщі. Робітник, який їх збудував, ніколи не був їхнім власником, інакше, йдучи цим шляхом, ми повинні були би сказати, що ті квартири в Польщі, які збудували українські робітники, належать Україні. Чи вони через це стали українсько-польськими спорудами? Дивіться, яка нісенітниця виходить.

Коли ми відновлюємо будь-яку пам’ятку в Польщі, то дбаємо про її історію й намагаємося підкреслити це на кожному кроці. Нам не соромно сказати, що її власником був той чи той німецький магнат. Ця історична правда приваблює туристів (особливо німецьких) і об’єднує обидва народи. Усунення польськості та її історії з України не сприяє нашому братерству, а руйнує його.

Війна – причина руйнування пам’яток, але не можна покладати всю провину лише на війну. В нашій країні теж довгі роки руйнувалися пам’ятки такого типу, бо не мали господаря. Сьогодні, якщо палаци та маєтки перебувають у жахливому стані, ми доросли до того, що важливо не те, хто купує руїну, а те, чи вдасться її врятувати.

У назві книги на початку не вистачає слова «польські», а маніпулювати тим, що вони українські чи польсько-українські, як я вже сказав, означає привласнювати їх польськість. Добре, що автор книги документує такі пам’ятки й нагадує нам про їх історію, тільки нехай пам’ятає, що це польська історія.

Я написав різкі слова, але такий підхід до історії мене непокоїть, його потрібно якнайшвидше переглянути.

Анджей, Вроцлав

Ім’я автора листа відоме редакції ВМ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026