Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.

Проєкт «Готичний сад Органного залу – новий культурний простір Рівного як екологічна реновація території пам’ятки архітектури» передбачає партисипацію, тобто взаємодію з громадою, яка спільно планує своє майбутнє. Саме таку мету має програма «ZMINA: Rebuilding», у рамках якої КЗ «Рівненська обласна філармонія» Рівненської обласної ради працює над облаштуванням нового культурного простору в місті.

Ініціативу підтримують фонд «Ізоляція» (Україна), мережа «Trans Europe Halles» (Швеція), культурний центр «Malý Berlín» (Словаччина) та співфінансує програма Європейського Союзу «Креативна Європа».

Реалізація проєкту триває з грудня 2023 р. до травня 2024 р. У рамках гранту розміром 10 тис. євро філармонія у співпраці з громадськістю та фахівцями розробляє пропозиції благоустрою й архітектурно-планувальних рішень та готується до роботи над проєктно-кошторисною документацією, яка буде потрібна для подальших дій, що передбачатимуть втілення запланованого. Коли все буде прораховано, ініціатори проєкту шукатимуть інфраструктурні гранти для реалізації задуманого. Рівненська обласна філармонія запрошує спонсорів та меценатів підтримати втілення проєкту.

Над архітектурною концепцією працюють архітектори Майстерні організації простору MOST із Рівного. 21 березня вони презентували громадськості напрацьовані архітектурні рішення. Це була друга публічна зустріч у рамках проєкту.

Перша відбулася в січні цього року. «Ми проводили нетворкінг, до якого залучили громаду міста та експертів. Усі разом генерували ідеї, досліджували історію органного залу як пам’ятки архітектури – костелу Святого Антонія», – розповіла Елеонора Стеценко, директорка Рівненської обласної філармонії.

За її словами, до уваги брали історичні традиції ландшафтного дизайну в палацово-паркових ансамблях князів Любомирських. «Ці європейські традиції ми враховували, обговорювали з краєзнавцями, досліджували. Пропозиції були об’єднані й подані архітекторам. Розроблену ними концепцію вони презентували нам 21 березня», – зазначила Елеонора Стеценко.

Концепція передбачає створення багатофункціонального міського екологічного простору, відкритого й доступного для всіх. «Там будуть літня сцена, книжкова полиця, дитячий куточок. Ми хочемо, щоб цей сад слугував для відпочинку й відновлення ментального здоров’я людей. І, звісно, проводитимемо там не тільки концерти, а й виставки, благодійні ярмарки та художні пленери», – додала директорка філармонії.

На квітень запланована екологічна толока, під час якої на території за органним залом посадять деякі рослини. А в травні тут має відбутися концерт просто неба за участю камерного оркестру.

21 березня всі, хто зібрався в Майстерні міста Рівне, де відбувалася презентація архітектурних рішень, мали нагоду послухати лекцію «Симфонія Люславіцького парку» про парк, створений польським композитором Кшиштофом Пендерецьким у селі Люславіце Малопольського воєводства. Її провела Світлана Олійник – музикознавиця, викладачка Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Творчість Кшиштофа Пендерецького та його діяльність як дендролога Світлана Олійник досліджує із 2017 р., коли вперше побувала на виступі маестро у Вроцлаві й захопилася його постаттю і творчістю.

«В Україні в принципі ніхто не знає, що Пендерецький був дендрологом. У нас досить поверхнево його сприймають як екстремального авангардиста, який писав тільки музику в сонористичній стилістиці, і ніхто не знає його з іншої сторони», – сказала Світлана Олійник.

Криштоф Пендерецький багато років жив у Люславіцах у відреставрованому будинку, зведеному ще в XVIII ст. Біля нього він самостійно створив парк. «Мене цікавив вихід за межі музикознавства, тож я почала це досліджувати, – зазначила Світлана Олійник. – Цей парк Пендерецький будував у формі сонатно-симфонічного циклу, тобто як музичний твір, який можна не лише послухати, а й побачити цілісно з висоти пташиного польоту».

Музикознавиця розповіла, що спочатку розглядала парк, створений Пендерецьким, суто як теоретичну структуру, як музичний твір, побудований блоками, так, як будується симфонія. «Він це все дуже продумано переносив. Тут у нього є партія з певних дерев, а тут – дерево певної форми, яке символізує якийсь акорд. Він поєднував звучання з візуальним контекстом», – наголосила дослідниця.

Вивчивши тему детальніше, вона зрозуміла, що композитор, який водночас був дендрологом, переносив на музику принципи із землеробства, зокрема принцип сівозміни, яким користуються, щоб не виснажити ґрунт. Наприклад, після творів крупної форми він писав якісь невеликі композиції. Після драматичних творів на певний час відходив від драматизму, також чергував, щоб не виснажити музичний ґрунт.

«Музика й дендрологія нероздільно існували в його свідомості», – сказала в коментарі редакції «Волинський монітор» Світлана Олійник. Про результати свого дослідження вона розповіла учасникам другої публічної зустрічі в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу», який під час розробки концепції бере до уваги різні приклади європейських практик реновації історичних будівель.

Наталя Денисюк

Фото: Рівненська обласна рада

На головному фото: Елеонора Стеценко та архітектори Майстерні організації простору MOST Ярослав Некоз і Ольга Шевчук