14 i 15 серпня 2014 року в Рейовцю відбулися урочистості, пов’язані із вшануванням діяльності Юзефа Коссовського, бурмістра Рейовця та Жулкєвки, що на Люблінщині, в 1826-1859 роках.
Це неординарне свято мало дуже багату програму. 14 серпня в рамках урочистостей відкрилася виставка «Коссовські у XIX i XX століттях», на якій було представлено документи, що розповідають про життя і професійну діяльність Юзефа Коссовського та його сина Адама – канцеляриста з Красниставу. Вони були знайдені під час архівних досліджень, здійснених Анджеєм Вавринюком, науково-педагогічним працівником Вищої державної професійної школи в Холмі. Цю виставку підготували працівники Будинку культури в Рейовцю та ВДПШ у Холмі.
У цей же день відбулася наукова сесія «Коссовські як приклад громадянського ангажування в Польському королівстві в XIX ст.», під час якої доповіді виголосили канд. наук Маріан Януш Кавалко («Міколай Рей і його послідовники на землях Рейовеччини»), проф., доктор наук Анджей Гіль («Громадянин в імперії. Поляки в Росії часів правління Миколи І»), доц., канд. наук Андрій Вавринюк («Юзеф Коссовський – бурмістр Рейовця і Жулкєвки в архівних документах»), магістр Тадеуш Гурський («Колишні й нинішні популяризатори Рейовця»), а також проф., доктор наук Юзеф Зайонц («Із сімейного альбому»). Виступ проф. Юзефа Зайонца, ректора Вищої державної професійної школи в Холмі та сенатора РП, стосувався зв’язків його родини з Юзефом Коссовським.
У програму першого дня була включена також презентація книжки «Із Поділля на Люблінщину. Юзеф Коссовський – бурмістр Рейовця і Жулкєвки», автором якої є Анджей Вавринюк. Дослідження було видане на кошти родини Коссовських, рецензентом виступив проф. Анджей Гіль. Графічне оформлення видання виконав Кшиштоф Ковальчик із Холма.
15 серпня під час богослужіння, проведеного в рейовецькій святині, була відкрита меморіальна дошка Юзефу Коссовському, польському патріоту, вірному сину Католицького Костелу, захиснику городян і селян, який керував муніципалітетом у 1826-1840 роках. Відкриття таблиці здійснили Марія Вайс-Вітковська, Ян Мацеєвський, а також Юзеф Зайонц, а освятили її єпископ Юзеф Врубель, вікарій Люблінської єпархії, разом із ксьондзом Анджеєм Єжиною, настоятелем парафії в Рейовцю.
Перед відкриттям меморіальної дошки промову, присвячену Юзефові Коссовському та його заслугам перед місцевою громадою, виголосив Анджей Вавринюк.
Організаторами урочистості були Рада ґміни Рейовець на чолі з головою Янушем Леховічем, війт ґміни Рейовець Тадеуш Гурський, сенатор РП Юзеф Зайонц та родина Коссовських, а всіма заходами керувала проректор Вищої державної професійної школи в Холмі Беата Фалда.
На рейовецьке свято прибули сенатор Славомір Прейсс, представник Міністерства національної освіти Тадеуш Славецький, викладачі люблінських та варшавських навчальних закладів, а також понад 30 нащадків Юзефа Коссовського, представники органів місцевого самоврядування, жителі Рейовця і ґміни Рейовець.
На ці неординарні урочистості прибув також творчий колектив «Веселка» з Волині, виступ якого прикрасив не лише світські урочистості, адже колектив співав також під час богослужіння.
Юзеф Коссовський, син Юзефа (Станіслава), поручника 3-го Піхотного полку Польського Війська, учасника наполеонівської кампанії в Москві, та Аполонії (дівоче прізвище Лапановська) народився у 1793 році в Черниці Бродівського повіту. Охрещений був у костелі в Підкамені.
У виданому в 1806 році у Збаражі свідоцтві про закінчення школи, котре підтверджує його шляхетське походження, зазначено, що Він є родовитим жителем Черніци. Натомість у документі, виданому префектом гуманітарних шкіл у Бережанській гімназії, де пізніше навчався Коссовський, вказано, що його поведінка була «пристойною та зразковою».
Після смерті батьків Юзеф Коссовський у 1814 році залишив рідні землі й оселився в місцевості Сітно, де впродовж кількох років працював на посаді заступника війта. У 1818 році він отримав документ, що замінив свідоцтво про народження, так званий Акт знання, виданий Мировим судом у Хрубешові. 7 лютого 1819 року укладав шлюб із Маріанною Домбровською з Павлова, а в наступному році в їхній сім’ї народився перший син – Адам.
6 липня 1823 року Юзеф Коссовський склав іспит перед спеціальною комісією Люблінського воєводства, що дозволило йому бути бурмістром. Черговим обов’язковим для урядової кар’єри кроком став запис його імені у Книзі громадян Красноставського округу, здійснений 8 червня 1824 року.
4 серпня 1826 року Коссовський почав служити громаді Рейовця, оскільки став бурмістром цього містечка. Тут народилися його діти, розвивалося приватне життя і зростало суспільне визнання. Доказом цього є, зокрема, факт, що в 1834 році хресними батьками сина Юзефа Коссовського Ігнація Адама стали князь Адам Воронецький і Анна Потоцька, а також Титус Потоцький із графинею Розою Ціхомською.
Із 3/15 лютого 1840 року включно до 1847 р. Коссовський виконував функції війта і бурмістра Жулкєвки, а з 4 червня 1859 року аж до смерті працював на посаді бурмістра цього містечка. Його похоронили на тамтешньому кладовищі. Від знищеної могили залишилася кам’яна плита, напис на якій можна прочитати. Поряд розташована надмогильна плита його наступника Александра Богунського, колишнього поручника Смоленського полку уланів, котрий помер 21 серпня 1862 року. Обидві плити були покладені не там, де поховані Коссовський та Богунський.
Анджей ВАВРИНЮК
