Руслана Шеретюк: «Польські митці солідарні з Україною»
Інтерв'ю

«Польському народові присвячується», – так розпочинається книга професорки Руслани Шеретюк «„Солідарні з Україною”. Художні рефлексії польських митців на російсько-українську війну», яка вийшла друком в одеському видавництві «ТакиБук». Із нагоди Дня Незалежності Польщі в Рівному презентували це видання.

«У ньому міститься результат осмислення масиву робіт польських митців, створених із їхньої внутрішньої потреби візуалізувати «жест солідарності» з Україною в її боротьбі з російським агресором. Дослідження є однією з перших в українській гуманітаристиці спроб узагальнення творчих набутків представників польського сектора культурних індустрій на підтримку України», – розповідає авторка, докторка історичних наук Руслана Шеретюк, професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва імені Степана Шевчука Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ). Раніше ми писали про монографію «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині», видану нею у співавторстві з Надією Стоколос.

– Пані Руслано, що спонукало вас зайнятися такою тематикою?

– 24 лютого 2022 р. увесь цивілізований світ був шокований віроломним нападом російського агресора на Україну. Що вже казати про українців? Я не відходила тоді від телефону, читаючи новини. У них, починаючи з перших днів повномасштабної російсько-української війни, була й інформація про реакцію світової спільноти на дії рашистів в Україні. Напевно, як викладача мистецтвознавчих дисциплін в університеті, мою увагу привернули плакати, мурали, перформанси на підтримку України, авторами яких були представники різних країн світу. Для мене ці твори мистецтва стали своєрідною рукою підтримки і психологічної допомоги. Так виник задум зібрати матеріал про культурно-мистецьку підтримку України в російсько-українській війні. Коли почала працювати, виявила, що саме культурно-мистецький загал Польщі не лише одним із найперших продемонстрував свою солідарність з Україною, але й створив найбільше творів на цю тематику.

– Як і де збирали матеріали для дослідження?

– Успішній реалізації мого задуму, безумовно, посприяв науковий грант – Стипендія Королеви Ядвіги Ягеллонського університету, який я виграла влітку 2022 р. Під час перебування у Кракові з 24 квітня до 23 травня 2023 р. я зібрала матеріали про підтримку польськими митцями України в російсько-українській війні у Воєводській публічній бібліотеці у Кракові, Міжнародному культурному центрі у Кракові, Ягеллонській бібліотеці, Національному музеї у Кракові, Головній бібліотеці Академії мистецтв імені Яна Матейка в Кракові, Бібліотеці Інституту історії мистецтв Ягеллонського університету імені професора Леха Калиновського.

Для прикладу, у Краківській воєводській публічній бібліотеці я опрацювала журнали «Twórczość», «Kwartalnik Artystyczny», «Czas Kultury», а також найбільші польські газети «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». В бібліотеці Міжнародного центру культури я проаналізувала журнали «Sztuka i Kultura», «Spotkania z zabytkami», «Studia Muzealne», «Rocznik Lwowski», «Modus», «Szum», «Nowa Europa Wschodnia» тощо. Їх публікації демонструють не лише солідарність Польщі з Україною, але й конкретні факти її всебічної підтримки, особливо у військовій, економічній, культурній, освітній та мистецькій сферах.

У рамках свого дослідження у Кракові я також відвідала низку виставок польських митців, які присвятили свою творчість війні в Україні: «365 днів війни», представлену студентами й викладачами кафедри індустріальних форм Академії мистецтв імені Яна Матейка у Кракові; «Креативний спротив» у рамках Краківського тижня мистецтва; виставку в краківській галереї Mobo Art, де після 24 лютого 2022 р. було представлено вже шість експозицій польських митців, які підтримують Україну. У книзі я докладно описала, зокрема, виставку «365 днів війни».

– Рефлексії яких саме митців ви представили у книзі? Чому саме їх?

– Із початку повномасштабної російсько-української війни діяльність польських митців перетворилася на дієвий культурно-мистецький аванпост підтримки України. Вона реалізувалася в різних видах, формах і напрямах сучасного мистецтва: зокрема, графіці, плакаті, стріт-арті, іконописі, інсталяції, перформансі, музиці, політичній карикатурі, коміксі, фотографії тощо. Акумульований мною матеріал виявив, що до кола польських митців, які через свою творчість публічно продемонстрували підтримку України в російсько-українській війні, входять творці найрізноманітніших видів мистецтва.

Оскільки найбільш численним «бойовим загоном» культурно-мистецької підтримки Польщею України стали представники так званих оперативних видів мистецтва – плакату і стріт-арту, саме їхній творчий доробок я обрала як предмет дослідження. У книзі опубліковано 100 творів польських митців на підтримку України (50 плакатів і 50 творів вуличного мистецтва).

Серед них є плеяда досвідчених митців, які мають вагомі здобутки у своїй професійній царині: зокрема, Вітольд Береш (журналістика), Кшиштоф Міхал Бернадський (скульптура), Маріуш Варас (стріт-арт), Анджей Вєтешка (графічний дизайн), Лекс Древінський (графічний дизайн), Анджей Заремба (політична карикатура), Ада Зелінська (ілюстрація), Павел Йонца (ілюстрація для преси), Хуберт Кампа (іконопис), Бартош Косовський (плакат), Марта Лесняковська (фотографія), Анджей Мілевський (карикатура), Анджей Понґовський (графічний дизайн, плакат), Міколай Рейс (стріт-арт), Яцек Станішевський (візуальна інсталяція, плакат), Пьотр Яворський (стріт-арт) та інші. Водночас польський мистецький загал представлений когортою молодих митців, які лише розпочинають свій творчий шлях. Зрештою, їхньою спільною рисою є внутрішній потяг підтримати Україну та простягнути руку допомоги у скрутний для неї час випробувань.

Твори польських художників, створені «з потреби серця», є виявом їхньої солідарності з Україною, виразними культурно-мистецькими маніфестаціями протистояння російській агресії, візуальними наративами світоглядної єдності Польщі й України.

– Де вже презентували і де плануєте найближчим часом представити книгу?

– Відбулися вже дві презентації книги. Першу ми провели 11 листопада, в День Незалежності Польщі, в мистецькому просторі «Арт-укриття» художньо-педагогічного факультету РДГУ. Друга пройшла 13 листопада в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Планую презентувати книгу також у Товаристві польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта, з яким підтримуємо добрі взаємини. Я неодноразово брала участь у серії науково-мистецьких конференцій, присвячених життю і творчості видатних польських митців (Юзеф Брандт, Юліуш Коссак, Юзеф Хелмонський, Ян Матейко), організованих ТПК імені Владислава Реймонта, члени якого надзвичайно зацікавлені в таких заходах.

– Де можна почитати або купити книгу?

– Я видала її за власні кошти тиражем усього 20 примірників і не планую продавати. Частину передам зацікавленим особам і установам, а частину –  бібліотекам України й Польщі. До того найближчим часом опублікую її в електронному вигляді для загального доступу.

Хтось може мене запитати: навіщо тобі це все? Витрати, роз’їзди, клопоти, причому за власний рахунок? Моя відповідь така. Польські митці відчули органічну внутрішню потребу висловити свою солідарність з Україною, і вони реалізували її через свої художні твори. Я ж відчула внутрішню потребу сказати Польщі та полякам «ДЯКУЮ» за їхню підтримку України. Саме тому на початку моєї книги міститься відповідний напис: «Польському народові присвячується». Ба більше, беру на себе сміливість висловити думку, що ця книга – це не лише моя особиста, персональна подяка, але й жест вдячності українського народу польському народові за безпрецедентну допомогу у важкий для нього час випробувань.

Розмовляла Наталя Денисюк

Фото: Ярослава Гузь

Схожі публікації
У селах Острівки та Воля Островецька на Волині розпочалися пошукові роботи
Події
20 квітня на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька (до Другої світової війни – Любомльський повіт, нині – Ковельський район Волинської області) розпочався черговий етап пошуків польських поховань. Це продовження місії, розпочатої ще в 1992 р., повідомляє польський Інститут національної пам’яті.
21 квітня 2026
Формується спільнота тріатлоністів
Події
17–19 квітня в Центрі діалогу «Костюхнівка» відбувся півфінал конкурсу «VIІ Інтелектуальний тріатлон. Залізнична архітектура на Волині часів Другої Речі Посполитої».
21 квітня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
У Рівному звучатиме музика польських композиторів
Події
26 квітня в Рівненській обласній філармонії представлять концертну програму «Польська музика в Україні». Про це повідомляє Рівненська обласна рада.
20 квітня 2026
У Варті росте Дуб пам’яті уродженця Збаража Станіслава Замороки
Події
Із нагоди Дня пам’яті жертв Катинського злочину та чергових роковин цього масового розстрілу в Польщі посадили три Дуби пам’яті на честь поліціянтів, пов’язаних із Сєрадзем та Сєрадзьким повітом, які загинули на Сході. Один із них увічнює пам’ять уродженця Збаража Станіслава Замороки. Це вшанування ініціювали Войцех Юзефяк та Роберт Кєлек із неформальної групи під назвою «Детективи полів битв Сєрадз 1939».
17 квітня 2026
Корець, 1920: імена на братській могилі
Статті
Польсько-більшовицька війна, прокотившись 1920 р. Волинню, залишила по собі численні могили польських воїнів. Розкидані по полях минулих боїв, вони були позбавлені належного догляду, зазнавали забуття і руйнування. З часом, коли життя у відродженій польській державі увійшло в мирне річище, полеглих почали переносити з тимчасових поховань на впорядковані військові некрополі.
17 квітня 2026
«Досліджуй в Україні»: стипендїї Центру Мєрошевського для українських науковців
Можливості
Центр Мєрошевського у Варшаві оголосив набір на стипендійну програму «Досліджуй в Україні» для українських дослідників, які займаються науковою діяльністю на території України.
16 квітня 2026
Єпископ Віталій Скомаровський відвідав римо-католицьку парафію в Костополі
Події
12 квітня римо-католицька парафія Пресвятого Серця Ісуса в Костополі пережила особливу духовну подію – візитаційний приїзд голови Конференції римо-католицьких єпископів України, ординарія Луцької дієцезії РКЦ, єпископа Віталія Скомаровського. Його присутність стала для парафіян знаком єдності Церкви, підтримки та живого свідчення пастирської турботи про кожного вірянина.
16 квітня 2026
Проєкт «Вогнеборці»: триває відбір громад-учасниць
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує вмотивовані громади до участі у проєкті «Вогнеборці. Зміцнення місцевої стійкості шляхом покращення правових та операційних умов для добровільних пожежних команд у воєнному та післявоєнному контексті України».
15 квітня 2026