Руслана Шеретюк: «Польські митці солідарні з Україною»
Інтерв'ю

«Польському народові присвячується», – так розпочинається книга професорки Руслани Шеретюк «„Солідарні з Україною”. Художні рефлексії польських митців на російсько-українську війну», яка вийшла друком в одеському видавництві «ТакиБук». Із нагоди Дня Незалежності Польщі в Рівному презентували це видання.

«У ньому міститься результат осмислення масиву робіт польських митців, створених із їхньої внутрішньої потреби візуалізувати «жест солідарності» з Україною в її боротьбі з російським агресором. Дослідження є однією з перших в українській гуманітаристиці спроб узагальнення творчих набутків представників польського сектора культурних індустрій на підтримку України», – розповідає авторка, докторка історичних наук Руслана Шеретюк, професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва імені Степана Шевчука Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ). Раніше ми писали про монографію «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині», видану нею у співавторстві з Надією Стоколос.

– Пані Руслано, що спонукало вас зайнятися такою тематикою?

– 24 лютого 2022 р. увесь цивілізований світ був шокований віроломним нападом російського агресора на Україну. Що вже казати про українців? Я не відходила тоді від телефону, читаючи новини. У них, починаючи з перших днів повномасштабної російсько-української війни, була й інформація про реакцію світової спільноти на дії рашистів в Україні. Напевно, як викладача мистецтвознавчих дисциплін в університеті, мою увагу привернули плакати, мурали, перформанси на підтримку України, авторами яких були представники різних країн світу. Для мене ці твори мистецтва стали своєрідною рукою підтримки і психологічної допомоги. Так виник задум зібрати матеріал про культурно-мистецьку підтримку України в російсько-українській війні. Коли почала працювати, виявила, що саме культурно-мистецький загал Польщі не лише одним із найперших продемонстрував свою солідарність з Україною, але й створив найбільше творів на цю тематику.

– Як і де збирали матеріали для дослідження?

– Успішній реалізації мого задуму, безумовно, посприяв науковий грант – Стипендія Королеви Ядвіги Ягеллонського університету, який я виграла влітку 2022 р. Під час перебування у Кракові з 24 квітня до 23 травня 2023 р. я зібрала матеріали про підтримку польськими митцями України в російсько-українській війні у Воєводській публічній бібліотеці у Кракові, Міжнародному культурному центрі у Кракові, Ягеллонській бібліотеці, Національному музеї у Кракові, Головній бібліотеці Академії мистецтв імені Яна Матейка в Кракові, Бібліотеці Інституту історії мистецтв Ягеллонського університету імені професора Леха Калиновського.

Для прикладу, у Краківській воєводській публічній бібліотеці я опрацювала журнали «Twórczość», «Kwartalnik Artystyczny», «Czas Kultury», а також найбільші польські газети «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». В бібліотеці Міжнародного центру культури я проаналізувала журнали «Sztuka i Kultura», «Spotkania z zabytkami», «Studia Muzealne», «Rocznik Lwowski», «Modus», «Szum», «Nowa Europa Wschodnia» тощо. Їх публікації демонструють не лише солідарність Польщі з Україною, але й конкретні факти її всебічної підтримки, особливо у військовій, економічній, культурній, освітній та мистецькій сферах.

У рамках свого дослідження у Кракові я також відвідала низку виставок польських митців, які присвятили свою творчість війні в Україні: «365 днів війни», представлену студентами й викладачами кафедри індустріальних форм Академії мистецтв імені Яна Матейка у Кракові; «Креативний спротив» у рамках Краківського тижня мистецтва; виставку в краківській галереї Mobo Art, де після 24 лютого 2022 р. було представлено вже шість експозицій польських митців, які підтримують Україну. У книзі я докладно описала, зокрема, виставку «365 днів війни».

– Рефлексії яких саме митців ви представили у книзі? Чому саме їх?

– Із початку повномасштабної російсько-української війни діяльність польських митців перетворилася на дієвий культурно-мистецький аванпост підтримки України. Вона реалізувалася в різних видах, формах і напрямах сучасного мистецтва: зокрема, графіці, плакаті, стріт-арті, іконописі, інсталяції, перформансі, музиці, політичній карикатурі, коміксі, фотографії тощо. Акумульований мною матеріал виявив, що до кола польських митців, які через свою творчість публічно продемонстрували підтримку України в російсько-українській війні, входять творці найрізноманітніших видів мистецтва.

Оскільки найбільш численним «бойовим загоном» культурно-мистецької підтримки Польщею України стали представники так званих оперативних видів мистецтва – плакату і стріт-арту, саме їхній творчий доробок я обрала як предмет дослідження. У книзі опубліковано 100 творів польських митців на підтримку України (50 плакатів і 50 творів вуличного мистецтва).

Серед них є плеяда досвідчених митців, які мають вагомі здобутки у своїй професійній царині: зокрема, Вітольд Береш (журналістика), Кшиштоф Міхал Бернадський (скульптура), Маріуш Варас (стріт-арт), Анджей Вєтешка (графічний дизайн), Лекс Древінський (графічний дизайн), Анджей Заремба (політична карикатура), Ада Зелінська (ілюстрація), Павел Йонца (ілюстрація для преси), Хуберт Кампа (іконопис), Бартош Косовський (плакат), Марта Лесняковська (фотографія), Анджей Мілевський (карикатура), Анджей Понґовський (графічний дизайн, плакат), Міколай Рейс (стріт-арт), Яцек Станішевський (візуальна інсталяція, плакат), Пьотр Яворський (стріт-арт) та інші. Водночас польський мистецький загал представлений когортою молодих митців, які лише розпочинають свій творчий шлях. Зрештою, їхньою спільною рисою є внутрішній потяг підтримати Україну та простягнути руку допомоги у скрутний для неї час випробувань.

Твори польських художників, створені «з потреби серця», є виявом їхньої солідарності з Україною, виразними культурно-мистецькими маніфестаціями протистояння російській агресії, візуальними наративами світоглядної єдності Польщі й України.

– Де вже презентували і де плануєте найближчим часом представити книгу?

– Відбулися вже дві презентації книги. Першу ми провели 11 листопада, в День Незалежності Польщі, в мистецькому просторі «Арт-укриття» художньо-педагогічного факультету РДГУ. Друга пройшла 13 листопада в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Планую презентувати книгу також у Товаристві польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта, з яким підтримуємо добрі взаємини. Я неодноразово брала участь у серії науково-мистецьких конференцій, присвячених життю і творчості видатних польських митців (Юзеф Брандт, Юліуш Коссак, Юзеф Хелмонський, Ян Матейко), організованих ТПК імені Владислава Реймонта, члени якого надзвичайно зацікавлені в таких заходах.

– Де можна почитати або купити книгу?

– Я видала її за власні кошти тиражем усього 20 примірників і не планую продавати. Частину передам зацікавленим особам і установам, а частину –  бібліотекам України й Польщі. До того найближчим часом опублікую її в електронному вигляді для загального доступу.

Хтось може мене запитати: навіщо тобі це все? Витрати, роз’їзди, клопоти, причому за власний рахунок? Моя відповідь така. Польські митці відчули органічну внутрішню потребу висловити свою солідарність з Україною, і вони реалізували її через свої художні твори. Я ж відчула внутрішню потребу сказати Польщі та полякам «ДЯКУЮ» за їхню підтримку України. Саме тому на початку моєї книги міститься відповідний напис: «Польському народові присвячується». Ба більше, беру на себе сміливість висловити думку, що ця книга – це не лише моя особиста, персональна подяка, але й жест вдячності українського народу польському народові за безпрецедентну допомогу у важкий для нього час випробувань.

Розмовляла Наталя Денисюк

Фото: Ярослава Гузь

Схожі публікації
Міжконфесійний молебень за Україну з нагоди Дня Української Державності
Події
15 липня, у День Української Державності, у храмі Йоана Богослова в Луцьку відбувся міжконфесійний молебень за Україну.
15 липня 2026
Конкурс грантів для добровільних пожежних команд на освітні ініціативи та розвиток співпраці
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні розпочало прийом заявок на «Конкурс мікрогрантів для діючих добровільних пожежних команд на підтримку поточної діяльності, пов’язаної з освітніми ініціативами та налагодженням партнерських відносин з іншими громадськими ініціативами».
15 липня 2026
В Острівках та Волі Островецькій тривають ексгумаційні роботи
Події
13 липня в Острівках та Волі Островецькій у Волинській області розпочалися ексгумаційні роботи. Вони триватимуть до 7 серпня цього року.
14 липня 2026
«Я тут уперше, але точно не востаннє». Поляки й українці разом працювали в Кисилині
Події
Старий католицький цвинтар у Кисилині – один із позитивних прикладів волинських некрополів, територію яких в останні роки регулярно прибирають. Цьогоріч цю традицію продовжили 12 волонтерів із Польщі та України.
14 липня 2026
Гранти на дослідження у сфері добровільної пожежної охорони
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні оголошує про старт грантового конкурсу «Конкурс мікрогрантів на дослідження в сфері добровільної пожежної охорони».
13 липня 2026
Заклик Святого Йоана Павла ІІ нагадали в луцькій катедрі у 83-тю річницю Волинського злочину
Події
«Сьогоднішня наша молитва – це наша відповідь на заклик Святого Йоана Павла ІІ» – сказав єпископ Віталій Скомаровський, цитуючи слова Папи Римського про очищення історичної пам’яті та прощення на початку меси в луцькому католицькому соборі.
12 липня 2026
«Без сміливої роботи над правдою не обійтися». В Олиці відправили польову месу
Події
«Робота над правдою полягає у її смиренному відкритті такою, якою вона є, в тому, щоб називати злочинця злочинцем, а жертву – жертвою, щоб чесно описати, що і як було», – сказав єпископ-помічник Люблінської архідієцезії Адам Баб під час польової меси в Олиці у 83-тю річницю Волинського злочину.
12 липня 2026
Слідами липня 1920 р. у Шпанові, Здолбунові, Дубні, Острозі та Рівному
Події
На Рівненщині завершився тиждень, присвячений 106-й річниці від часу спільної боротьби воїнів Української Народної Республіки під проводом отамана Симона Петлюри та польських військових під командуванням маршалка Юзефа Пілсудського проти більшовиків.
10 липня 2026
Відкриваючи спільне: пам’ять, історії та культурна спадщина. Грантова програма
Можливості
У межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину» триває прийом заявок на грантову програму «Відкриваючи спільне: пам’ять, історії та культурна спадщина», яка має на меті підтримати ініціативи в громадах, що досліджують, осмислюють, зберігають і розвивають мультикультурну спадщину як ресурс для порозуміння та стійкості.
10 липня 2026