Залишки зруйнованих будівель та території, деградовані унаслідок людської діяльності, можна перетворити на місця пам’яті, які служитимуть людині, її контактам із природою та збереженню сприятливого середовища для різних видів рослин, тварин і комах.

Про це йшлося на зустрічі з польськими архітекторами Марціном Марашеком та Мацеєм Кауфманом з архітектурного бюро «Archigrest», яка відбулася 22 листопада в Луцьку.

Презентація зібрала у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва молодь із різних організацій, що прагнуть змін у міському просторі, студентів і викладачів кафедри архітектури та дизайну Луцького національного технічного університету, а також працівників Луцької міської ради з відділів охорони культурної спадщини та екології.

Першу частину презентації архітектори присвятили парку на Пагорбі Варшавського повстання, проєкт якого розробило бюро «Archigrest» у співпраці з фірмою «topoScape». Над ним працювали архітектори, історики архітектури, технолог бетону, фітосоціолог, природознавці тощо.

Проєкт отримав низку нагород, серед яких міжнародна премія ландшафтного дизайну Landezine International Landscape Award 2024 та нагорода European Prize for Urban Public Space за найкращий громадський простір Європи.

Концепція бюро «Archigrest» передбачала впорядкування паркової зони, яка утворилася на Пагорбі Варшавського повстання – штучному насипі із залишків варшавських будинків, зруйнованих під час Другої світової війни.

«Парк тричі відродився. У його концепції з’являються три основні теми: сенс, четверта природа і залишки зруйнованих будівель», – розповів Марцін Марашек.

Залишки зруйнованих будівель

«Майже 90 % варшавських будинків були пошкоджені під час Другої світової війни. Було багато залишків зруйнованих будівель, які потрібно було вивезти, щоб почати відбудову. Їх одразу сегрегували – цілі цеглини повертали на відбудову, а понищені або перемелювали (це була сировина для створення бутового бетону, з якого після війни у Варшаві будували цілі райони, – авт.), або відправляли на звалище, з якого виріс пагорб. І так накопичилася 40-метрова гора залишків зруйнованих будівель і будівельних відходів, із якими ми працювали», – зазначив Марцін Марашек.

Студія «Archigrest» подбала про експонування в парку залишків зруйнованих будівель. Кожен відвідувач може на власні очі побачити матеріал, із якого була зведена стара Варшава, а потім виріс пагорб.

Четверта природа

Четверта природа – поняття, запропоноване берлінським дослідником пустирів Інго Коваріком. Перша природа – це натуральні ландшафти, які охороняються заповідниками. Друга – сільськогосподарські угіддя, промислові ліси та сінокоси, тобто землі, освоєні людиною. Третя – доглянуті газони та міські парки. Натомість четверта природа – така, яка виникає на пустирях і деградованих унаслідок людської діяльності територіях. Згідно з концепцією Інго Коваріка, вона має велику цінність для людини й середовища її проживання.

«При проєктуванні парку ми хотіли, щоб після нашого втручання він виглядав так само, як і до нього. Ми прагнули не знищити цю природу, не видаляти інвазійну рослинність тільки тому, що вона не притаманна для наших територій, а запрограмувати процеси змін таким чином, щоб вона перетворилася на ліс, типовий для наших широт», – сказав Марцін Марашек.

Проєктанти застосовували різні методи для збільшення біорізноманіття парку, щоб він був стійкішим до змін клімату. Крім того, вони вписали в ландшафт рекреаційні зони та пішохідні мости й пандуси для забезпечення доступу до простору людям з інвалідністю.

Сенс

«У Варшаві протягом майже 100 років хотіли побудувати пагорб пам’яті, але ніхто не мав на це грошей, як у Кракові чи Львові, тому його так і не звели. Лише в 1990-х рр. варшавські повстанці перетворили це звалище на місце пам’яті та назвали його Пагорбом Варшавського повстання. На ньому встановили пам’ятник – символ Варшавського повстання. Однак ця територія вважалася небезпечною доти, доки ми не зробили там парк. Зараз це дуже популярний громадський простір. Для того, щоб уможливити відпочинок і водночас пам’ять про Варшавське повстання, ми облаштували всю меморіальну частину вздовж осі між лапідарієм і пам’ятником на вершині», – розповів Мацей Кауфман.

Друга частина презентації мала на меті ознайомити присутніх з іншими проєктами бюро «Archigrest» та його підходом до публічних просторів, руїн і національної спадщини.

Мацей Кауфман та Марцін Марашек поділилися досвідом роботи над концепціями мікрорайону в хорватському місті Карловац, Жеранського парку на місці колишнього річкового порту у Варшаві, природного парку Голендзінув у Варшаві та ревіталізації палацового комплексу Замойських у Бєжуні. Йшлося також про залучення місцевих мешканців до реалізації та промоції проєктів.

Зустріч із Мацеєм Кауфманом та Марціном Марашеком відбулася в рамках проєкту «Urban Vision Lutsk», який реалізує платформа «Алгоритм дій». «У його рамках здійснюється перше комплексне урбаністичне дослідження Луцька. Це також платформа для того, щоб ділитися своїми ідеями та думками, збирати їх, обговорювати й публікувати. Сьогодні ми провели зустріч у форматі Urban Talks – це міські лекції та дискусії, ініційовані нашим партнером – громадською організацією «Місто. Перезавантаження» (misto. reboot)» – зазначила Лідія Гонтар, керівниця проєкту «Urban Vision Lutsk». Модерував захід архітектор  та урбаніст Тарас Дацюк із ГО «Місто. Перезавантаження».

У цьому сезоні урбаністичні лекції відбуваються в різних локаціях, щоб підсвітити цікаві місця в Луцьку. Зустріч із польськими архітекторами відбулася у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. «Вона вже давно стала хабом волонтерства і суспільного життя. Тут плетуть маскувальні сітки, збирають російську літературу для здачі на макулатуру, а виручені кошти донатять на ЗСУ. Тут відбуваються тренінги, воркшопи і проводять роботу з пам’яттю», – сказала Лідія Гонтар.

Під час дискусії учасники Urban Talks запитували польських архітекторів про участь у конкурсах, співпрацю з різними фахівцями, інклюзивність об’єктів, які вони проєктують, турботу про біорізноманіття в міських просторах та роботу з інвазійною рослинністю.

Текст і фото: Наталія Денисюк