«Читай про свою зболену Батьківщину». Лучанин отримав відзнаку на конкурсі читців у Білостоці
Події

У Білостоці відбувся фінал ХХХІІІ Декламаторського конкурсу імені Адама Міцкевича для поляків з-за кордону «Креси». 1–7 грудня він зібрав у цьому місті читців із 10 країн. Перед цим вони пройшли відбіркові етапи кожен у своїй країні. Україну на фіналі представляли Ілля Савченко з Білої Церкви та Ярема Ковальчук із Луцька.

«Це був мій перший досвід участі в декламаторському конкурсі», – каже Ярема Ковальчук, який отримав відзнаку на міжнародному фіналі конкурсу «Креси» в Білостоці.

Нині він студент Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій. Польську мову почав вивчати ще у школі, продовжує – на заняттях при Волинському товаристві польського мистецтва «Барви рубежів». «Окрім цього, щоб підтримувати її на належному рівні, щодня слухаю «Польське радіо», – ділиться лайфхаком Ярема.

До конкурсу він готувався під опікою Вікторії Власенко, учительки польської мови в товаристві «Барви рубежів». Із запропонованого нею переліку творів обрав для декламування вірші «Oblicze Ojczyzny» Тадеуша Ружевича та «Nic dwa razy» Віслави Шимборської.

«Вірш Ружевича про Батьківщину мені близький, особливо в теперішній ситуації. Твір Шимборської обрав, тому що цікавить ставлення поетки до життя», – пояснює Ярема Ковальчук.

Готуючись до конкурсу, він також ознайомився з біографією письменників. «Я прагнув так передати вірші, як це хотіли би зробити ці поети», – каже Ярема. Додає, що йому допомогли також регулярні тренування: «Приблизно через два тижні таких декламувань у мене почало вдаватися. А ще я дивився відео, як це читали самі поети, а також інші декламатори».

Як зазначає Вікторія Власенко, яка супроводжувала українських конкурсантів, тиждень у Білостоці – це не тільки змагання: «Організатори подбали про численні спектаклі, майстеркласи, репетиції та зустрічі для декламаторів».

«На репетиціях багато чого нам підказував режисер: як тримати голову, жестикулювати, що і як виділяти інтонацією. Це дуже допомогло», – каже Ярема.

«Читай про свою зболену Батьківщину», – рекомендувала йому перед виступом Вікторія Власенко, маючи на увазі вірш Тадеуша Ружевича. На її думку, те, що учень вклав у декламування цього твору свої переживання від війни в Україні, зробило його виступ переконливішим.

Нині Ярема не виключає участі в наступних подібних конкурсах. Зазначає: «Вони приносять не тільки новий досвід та знайомства, але й дають усвідомлення єдності з людьми з польським корінням з інших країн».

Як подає організатор конкурсу, Підляський відділ товариства «Польська спільнота», у відбіркових етапах цьогорічного конкурсу «Креси» змагалися майже 2300 учасників. На фінал до Білостока прибули 24 декламатори з Білорусі, Чехії, Грузії, Казахстану, Литви, Латвії, Молдови, Румунії, України та Узбекистану. Перемогу в ХХХІІІ Декламаторському конкурсі імені Адама Міцкевича «Креси» здобула Ізабела Учкуроніте з Литви.

Наталя Денисюк

Фото: Декламаторський конкурс імені Адама Міцкевича для поляків з-за кордону «Креси», сторінка у Facebook

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026