«У третю річницю російської агресії проти України згадуються перші дні війни в діяльності товариства «Волинський мотоциклетний рейд». Були шок і невіра, що війна ось тут, біля нашого кордону, але й негайні дії», – розповідає Генрик Козак, голова «Волинського мотоциклетного рейду».

Із перших днів повномасштабної російської агресії товариство «Волинський мотоциклетний рейд» допомагає Україні, залучаючи до цієї діяльності не лише своїх членів, а й партнерські інституції.

«Були шок і невіра, що війна ось тут, біля нашого кордону, але й негайні дії та оголошення про збір перев’язувальних матеріалів, знеболювальних, аптечок», – так Генрик Козак згадує 24 лютого 2022 р. Він підкреслює, що відгук тоді був величезним, тож уже невдовзі швидка допомога, яка прибула з лікарні в Острозі, поверталася в Україну, завантажена медикаментами.

Оскільки товариство на той час уже було відоме своєю багаторічною акцією «Кресова пачка», в рамках якої воно допомагає полякам з України, гуманітарна допомога надходила до «Волинського мотоциклетного рейду» з усіх куточків Польщі. А оскільки її було дуже багато, одразу виникла потреба у складі. «Ним став придбаний нами намет. Щоб його легше було знайти, ми вивісили великий банер біля дороги № 830 у селі Вежхонів біля Казімєжа Дольного із написом, яким посилали Путіна у відповідному напрямку», – пригадує Генрик Козак.

До допомоги долучилися сотні людей: «Хочу згадати одного з них – Бартека Матраса, який завдяки допомозі свого брата Міхала, що живе в США, не лише профінансував купівлю складу, але й щодня возив продукти: і для вантажів, організованих товариством, і для осередків, у яких перебували біженці з України».

Через місяць після початку повномасштабного російського вторгнення члени товариства самі поїхали до монастиря в Язловці, до сестер-непорочниць, під опікою яких перебували понад 80 осіб, переважно дітей з регіонів, охоплених бойовими діями. «Так ми започаткували десятки поїздок із гуманітарною допомогою», – зазначає голова товариства «Волинський мотоциклетний рейд».

В Україну везли перев’язувальні матеріали, водонепроникне взуття, куртки, теплі кофти і шкарпетки для українських військових, а також електрогенератори, комплекти ключів для ремонту автомобілів та інші необхідні інструменти. Передавали також шприци, побутову хімію, продукти харчування, одяг та підгузки для дітей і дорослих.

Окрім збору та передачі допомоги, члени товариства брали участь в евакуації з кордону та розміщенні біженців. «Про це можна написати книгу. Ми допомогли кільком сотням людей. Багато з них у перші дні жили в наших домівках. Потім ми допомагали їм знайти житло й роботу. Хтось із них залишився в Польщі та ЄС, хтось згодом повернувся в Україну. Ми підтримуємо деякі контакти й навіть були свідками на весіллі біженців із Київської та Вінницької областей», – додає Генрик Козак.

«Як оцінюємо допомогу товариства після цих трьох років? Хоч, доставляючи гуманітарну допомогу, ми відчули на собі масштаби корупції, все ж знаємо, що зробили все можливе, щоб вона потрапляла до адресатів. Із різних причин масштаби допомоги від пересічних поляків зменшилися. Але поміч, яку товариство привозить в Україну, продовжується у формі «Кресової пачки» для поляків у період Різдвяних свят», – каже Генрик Козак.

У рамках акції «Кресова пачка» товариство вже багато років поспіль передає в Україну, переважно полякам, які перебувають у скрутному матеріальному становищі, продукти харчування, засоби гігієни та побутову хімію. У різні роки під час Різдвяних свят члени організації привозили допомогу до Острога, Дубна, Здолбунова, Корця в Рівненській області, Луцька, Холопичів, Сокола й Нововолинська у Волинській області, Звягеля, Ємільчиного, Вірівки й Бастової Рудні в Житомирській області, Шаровечки й Нетішина в Хмельницькій області та багатьох інших міст і сіл.

«У грудні 2024 р. та лютому 2025 р. ця допомога потрапила на Поділля, в Городок та Олешківці, а також, щоправда в менших об’ємах, – в Острог та Нетішин. До Дому Милосердя в Городку ми доставили багато продуктів харчування завдяки ротарі-клубу в Замості. Польській школі в Городку ми передали кілька десятків пакунків такої допомоги, а ще спортивний одяг у кольорах польської національної збірної та книги», – розповідає Генрик Козак.

Він додає, що збір цієї допомоги проводиться переважно в школах Люблінського, Мазовецького та Підкарпатського воєводств. І зазначає, що товариство не дало ради відвезти всі зібрані в рамках акції книги до Городка, тож може подарувати їх організаціям на Волині. Якщо знайдуться охочі їх прийняти, просимо звертатися до редакції «Волинського монітора»: monitorwolynski@gmail.com.

«Війна не стала причиною для зменшення нашої активності в упорядкуванні польських місць пам’яті в межах акції «Волинський вогник пам’яті», започаткованої нами близько десяти років тому. Восени 2024 р. ми наводили лад на цвинтарі в Мочулянці і маємо намір повернутися туди навесні. Тож, наше гасло «Допомагаємо і пам’ятаємо» актуальне як ніколи», – завершує нашу розмову Генрик Козак.

Наталя Денисюк

Фото надав Генрик Козак