Якщо ви хочете емпірично пізнати вислів «Memento mori», запрошую відвідати Каплицю черепів у Чермній.

Колишнє село Чермна сьогодні входить до складу міста Кудова-Здруй – чудового курорту у Клодзькій долині, багатій на тисячі цікавинок. Каплицю черепів збудував тут настоятель місцевої парафії Вацлав Томашек. Перед входом до неї ви побачите пам’ятник, на якому вміщений напис польською, чеською та німецькою: «Жертвам воєн – як пам’ять, а живим – як пересторога».

Зовнішній вигляд Каплиці черепів. Автор: Karelj, CC BY 3.0.

У 1776 р. отець Вацлав Томашек неподалік дзвіниці наткнувся на людські останки. З допомогою захристиянина і гробокопача вони обстежили місцевість. Виявилося, що в землі багато людських кісток. Парох, на якого раніше справили враження римські катакомби, вирішив, що вони викопають ці останки й помістять їх у спеціальній каплиці.

Цю масову гробницю спорудили між дзвіницею та костелом Святого Варфоломія. В ній зібрали понад 20 тис. останків. Зараз усередині ви побачите близько 3 тис. людських черепів і кісток, а решта, близько 21 тис., міститься в крипті під каплицею (деякі джерела говорять про 30 тис.).

Інтер’єр Каплиці черепів. Автор: Merlin, CC BY 3.0.

Ким були ці люди? Швидше за все, це жертви Тридцятилітньої, Пруссько-австрійської та Семирічної воєн, а також епідемій холери.

Серед черепів і стегнових кісток стоять дві дерев’яні скульптури ангелів. Один тримає сурму, а на ній написано: «Воскресніть із мертвих». Другий тримає терези, а на них написано: «Ідіть на суд».

Останки анонімні. Проте отець Вацлав Томашек теж наказав поховати себе в каплиці. Його череп також був виставлений для відвідувачів, як і череп гробокопача Лангера, для якого цей гробівець був справою життя, та старости Чермної Мартінеця, вбитого під час Семирічної війни. Солтиса вбили пруссаки за те, що він допоміг австрійським військам пройти через Оманливі скелі. Його застрелили, а дірка в його черепі свідчить про кулю, яка пройшла через його голову. Поруч міститься череп його дружини, на якому видно сліди від удару чимось гострим.

У каплиці можна також побачити череп татарина, гомілкові кістки шведа майже двометрового зросту та кістки людини з погано зрощеною кінцівкою. Є також останки скандинавів і монголів. Під час війн та епідемій смерть не зважала на національність.

Настоятелю та його помічникам знадобилося багато років, щоб зібрати кістки та черепи, адже їх потрібно було ретельно очистити, продезінфікувати, відбілити та покрити консервантом, щоб вони збереглися для нащадків і нагадували про швидкоплинність життя.

За задумом, каплиця мала бути пам’ятником на честь померлих і застереженням для людей, які століттями за всякої нагоди беруться за війни. Як виявилося, це застереження даремне. У гомо сапієнс війна назавжди записана в генах.

Раз на рік, опівночі з 14 на 15 серпня, в Каплиці черепів відправляють месу за похованих у ній, а також за всіх померлих унаслідок тривалих і невиліковних хвороб або в результаті нещасних випадків.

Це єдиний такий об’єкт у Польщі, але в Португалії ви можете відвідати церкву Capela dos Ossos у місті Евора, інтер’єр якої вкритий черепами. Якщо ви полетите до Риму, то в Крипті капуцинів ви побачите таке саме оздоблення, як і в Чермній. Якщо опинитеся в Мілані, у середньовічному костелі Святого Бернара, ви знову прошепчете: «Memento mori». У Чехії, в Кутній Горі, є Каплиця черепів, яка має схожий вигляд – тут можна навіть побачити люстри та свічники з кісток.

Як смерть, то смерть. Якщо ви будете в Чермній, відвідайте також цвинтар, який міститься за костелом. Тут покояться останки чехів, німців і поляків, які жили поряд одне з одним на цих землях.

Крім каплиці можна оглянути дзвіницю. Сьогодні вона стоїть така сама, якою й була з моменту побудови в 1603 р. Це цегляна будівля, прикрашена орнаментами з кольорових плиток і годинниками.

Обов’язково відвідайте теж костел Святого Варфоломія – розкішно оздоблений храм із бароковим вівтарем, численними фігурами святих і цікавими фресками на стелі.

Вирушайте до Чермної та Клодзької долини по враження: не лише для того, щоб проказати «Memento mori», а й по нові враження та знання.

Автор тексту і головного фото: Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG