Польський Серпень
Статті

Серпень у польській історії багатий на особливі події. Битва під Варшавою 1920 року, Варшавське повстання 1944 року, серпневі страйки на Побережжі у 1980... Мабуть, 30 років тому, починаючи страйки у Ґданську, робітники не сподівалися, що саме ці події через 10 років призведуть до повалення соціалістичного устрою в Польщі.

На початку 1980-х років Польща переживала затяжну соціально-економічну та політичну кризу. У цій ситуації достатньо було рішення уряду про чергове підвищення цін влітку 1980 року, щоб у різних регіонах країни спалахнули страйки. В липні 1980 року страйки відбулися майже у всіх великих містах країни. „Простої в роботі” – таке визначення давала їм польська влада. Зрозуміло, що до такого трактування страйків влада змушена була вдаватися, щоб відвернути увагу суспільства від того, що страйки стали масовими і охоплювали з кожним днем більше підприємств. Робітники спочатку не вимагали ні змін у політичній системі суспільства, ні в методах керівництва економікою. Вони вимагали лише того, що їм належало як найманим робітникам, – встановлення зарплатні згідно з вартістю робочої сили. Урядові комісії ніби успішно локалізували страйки у регіонах. Страйкова хвиля почала спадати. Проте новий, більш потужний, вибух незадоволення, не змусив себе чекати.

Ситуація, що склалася на початку серпня 1980 року, набула принципово іншого, ніж у попередніх суспільно-політичних конфліктах, характеру, а її наслідки виявились далекосяжними не лише для Польщі.

14 серпня назавжди увійшов в історію як день початку змін. Цього дня на суднобудівному заводі у Ґданську почався страйк. Приводом до нього стало звільнення з роботи активістки страйкового руху Анни Валентинович. На знак протесту роботу припинила група з 30-ти чоловік, до яких згодом приєдналися й інші робітники. Вимоги суднобудівників спочатку обмежувались бажанням повернути на роботу Анну Валентинович і поставити пам’ятник загиблим у грудні 1970 р. робітникам, деякі вимоги стосувалися і оплати праці. Влада і керівництво ґданської судноверфі пішли на поступки. Але коли напруженість, здавалося, спала, Лех Валенса, який очолив страйковий комітет, оголосив, що 16 серпня відбудеться страйк із зайняттям приміщень. У Ґданську застрайкували робітники 149 підприємств, зупинився міський транспорт. Швидко зростала кількість страйкомів на різних підприємствах, діяльність яких став координувати Міжзаводський страйковий комітет (МКС) на чолі з Лехом Валенсою. Страйки на знак солідарності з робітниками Побережжя спалахнули й у інших регіонах країни. 15 серпня почався загальний страйк у Гдині, 18 серпня – у Щецині, 19 серпня – в Ельблонгу. Якщо 16 серпня до МКС приєднався 21 страйковий комітет, то 20 серпня їх було вже 304. Застрайкували працівники міського транспорту в Лодзі, Жешуві, Кошаліні, найбільші підприємства Вроцлава, Кракова, Ольштина, Познані. Загалом, у серпні страйкувало близько 1 млн. осіб на 750 підприємствах.

У серпні робітники оголосили знамениту 21 вимогу. Серед головних вимог можна назвати такі: визнання незалежних профспілок, гарантія права на страйк, свободи слова, звільнення політичних в’язнів та повернення на роботу тих, кого звільнили за участь у страйках. Знаменитими ці вимоги стали тому, що польський уряд, намагаючись не допустити подальшого загострення кризи, почав зі страйкарями переговори щодо їх виконання. Це була перша поступка влади у складному протистоянні з профспілками. Наступні були пов’язані з реєстрацією незалежної профспілки „Солідарність” та дозволом на легальний вихід опозиційної преси.

У ці дні до Ґданська прибуло понад 200 журналістів з інших країн, зокрема представники BBC, ABC, CBC, „The New York Times”, „Stern”, „Le Monde”, „Newsweek”, „L’Humanite”, „Le Figaro”, „Paris Match”, „The Sundy Times” та найбільших світових інформаційних агентств. Влада Польщі, намагаючись не допустити розголосу подій за межами країни, багатьом з них відмовила в акредитації, а тому частина закордонних журналістів приїхала до Ґданська як туристи.

31 серпня 1980 р. на Ґданській судноверфі було підписано угоду між урядовою комісією та Міжзаводським страйковим комітетом. Услід за Ґданськом угоди були підписані у Щецині та Ястшембє, проте напруженість зберігалася. У першій половині вересня 1980 р. у Польщі страйкувало 350 тис. робітників. Вони висували нові вимоги, зокрема підписання нових угод.

Події серпня 1980 р. історики вважають переломними, кульмінаційними. На хвилі страйків утворилася Незалежна самоврядна профспілка „Солідарність”, яка дуже швидко почала виконувати функції політичної організації та протягом короткого часу перетворилася на антисоціалістичний рух опору, що згуртував навколо себе різні суспільно-політичні сили. Легальне співіснування в рамках соціалістичної системи однієї країни комуністичної влади та антикомуністичної опозиції призвело спочатку до драматичних подій, пов’язаних із запровадженням воєнного стану, а в кінцевому результаті – до переговорів представників різних суспільно-політичних сил за Круглим столом у 1989 році.

Історія не раз випробовувала поляків на солідарність, не було простим політичне майбутнє усіх тих, хто стояв пліч-о-пліч у серпні 1980 року. Проте поляки довели – своє майбутнє можна і потрібно будувати спільно, солідарно.

Наталя ДЕНИСЮК

P. S. Серед вимог робітників, які польська влада офіційно погодилась виконати, були: визнання вільних і незалежних від партій і роботодавців профспілок; гарантія права на страйк і безпеку страйкуючих; повернення на робочі місця людей, що були звільнені за захист прав робітників; гарантія автоматичного підвищення заробітної плати відповідно до підвищення цін; надання матерям оплачуваної декретної відпустки тривалістю три роки для виховання дітей; запровадження принципу підбору керівних кадрів не за партійною приналежністю, а на основі їх кваліфікації; участь усіх прошарків населення в обговоренні програми реформ; дотримання свободи слова і друку.

 

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024