У четвер, 26 червня, парафіяни та жителі міста зібралися в костелі Святого Духа в Маневичах на святу месу з нагоди третіх роковин смерті отця Анджея Квічалі.

Минуло вже три роки відтоді, як до Господа відійшов багаторічний настоятель цієї парафії. Час минає, але пам’ять про отця Анджея продовжує жити і в серцях парафіян, і серед усієї громади Маневичів.

Святу месу звершив нинішній настоятель парафії, отець Марцін Цєсєльскі, який також виголосив проповідь. Храм наповнився не лише католиками, але й жителями Маневичів різних віросповідань. Символічно, що саме в цьому селищі, де католицька громада становить лише невелику частину населення, пам’ять про померлого священника об’єднує людей понад релігійними поділами. Серед присутніх був священник із Православної церкви України, отець Михайло Мельничук, настоятель храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в Маневичах.

«Я знав отця Анджея як священника, як брата у священстві, ми зустрічалися, спілкувалися, але я не знав детально про його працю тут, у Маневичах. Лише після його смерті, коли я став настоятелем цієї парафії, я часто чув від вас, дорогі парафіяни, скільки добра він зробив. Яким він був доброзичливим, як дбав про людину, як приводив людей до Бога», – сказав під час проповіді отець Марцін Цєсєльскі.

Священник нагадав слова Ісуса з Євангелія від Святого Йоана: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця. (…) йду приготувати вам місце» (Йо. 14,1–2).

«Це велика обітниця, яка дає надію, але водночас зобов’язує. Треба жити так, щоб бути готовим до зустрічі з Богом. Сьогодні ми згадуємо отця Анджея, але кожен із нас повинен запитати себе: Чи я шукаю Бога? Чи мої діти знають, що таке молитва? Коли я востаннє був на сповіді?» – заохотив він присутніх до роздумів.

Зворушливим моментом були слова з Книги Мудрості: «Душі праведних у руці Божій, і мука їх не торкнеться» (Мудр. 3,1). «Але там сказано: душі праведних, а не всіх людей. Лише той, хто намагається жити з Богом, може бути спокійним щодо свого вічного життя», – підкреслив проповідник.

Присутність великої кількості людей на молитві стала виразним свідченням поваги та вдячності до покійного священника, який за роки свого служіння здобув не лише симпатію, а й глибоку пошану мешканців Маневичів. Отець Анджей умів бути близьким до людей – не лише католиків, а й вірян інших конфесій. Його поважали, він мав авторитет, добре ставлення і довіру в усьому селищі. Був відомий своєю добротою, чуйністю до потреб ближнього та відкритістю, яка ламала бар’єри.

Наприкінці святої меси всі разом заспівали молитовні прохання «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний» в намірі якнайшвидшого закінчення війни в Україні. Молитва за мир особливо щиро та проникливо прозвучала в стінах храму, нагадуючи про складну ситуацію, в якій сьогодні живуть країна та її народ.

Одразу після літургії в костелі відбулася презентація книги «Поспішайте любити людей», яка є збіркою спогадів про отця Анджея Квічалю. Автор книги Павло Свищ зібрав численні свідчення та спогади людей, для яких отець Анджей був не лише настоятелем, а й духовним провідником і другом.

Зустріч із автором стала нагодою не лише для спогадів про життя та служіння отця Анджея, а й для роздумів над крихкістю людського життя, над цінністю добра, яке залишається після людини, та над тим, наскільки важливими є взаємна доброзичливість і побудова мостів порозуміння.

Парафія Святого Духа в Маневичах вкотре показала, що пам’ять про доброго священника, молитва і взаємна доброзичливість здатні об’єднувати людей, долати межі конфесій і національностей та дарувати надію в непрості часи.

Людмила Солобчук

Фото: Володимир Пархомюк