Жертв Другої світової війни та Волинського злочину вшанували 9 липня в Луцьку. Спільний молебень провів луцький міський декан ПЦУ, протоієрей Михайло Онищук. Разом із ним молилися православні, римо-католицькі та греко-католицькі священники.
Захід відбувся біля хреста розстріляним у 1941 р. в’язням Луцької тюрми, встановленого під стінами Свято-Архангельського чоловічого монастиря.
До панахиди долучилися представники місцевої влади, Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку, Волинського національного університету імені Лесі Українки, українських і польських товариств, мешканці обласного центру.
Вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни, зокрема жертв Волинського злочину, в Луцьку стало традицією. Уже 25 років у другу неділю липня в католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбуваються волинські меси, а з 2023 р. спільний молебень відправляють під стінами Свято-Архангельського чоловічого монастиря, де колись була Луцька тюрма.
«Про минуле говорити дуже важко, особливо про те, якого не сягає наше з вами життя. Але і сьогодні, і вчора біда війни – це біда, біда непорозуміння – це біда, вбивство в будь-який спосіб – це гріх. Перечитуючи сторінки історії, ми з острахом приймаємо те, як багато крові пролило непорозуміння. Тому сьогодні ми просимо в Бога милості й мудрості.
Ми кажемо «дякуємо» всім братам, які надали нам руку помочі в теперішній страшній біді. Ми просимо в Бога мудрості для того, щоб минулі помилки не зробили жодного поступу в сьогодення і щоб ми не казали, що біда або вбивство в будь-який спосіб може мати місце. Милості, миру, єднання нам, припинення війни й ворожнечі, а також доброго життя, світлого, чистого, братерського майбутнього», – звернувся до присутніх протоієрей Православної церкви України Михайло Онищук.
Своєю чергою єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні, нагадав, що в Луцькій тюрмі, колишньому монастирі бригіток, під стінами якого відбувався молебень, радянські злочинці розстріляли тисячі в’язнів. Це були люди різних національностей, різної віри, зокрема близько чверті вбитих становили поляки. Тільки у 2016 р. вдалося виявити одну з масових могил. Після ексгумації останки перепоховали.
Текст і фото: Ольга Шершень
