У Підгайцях попрощалися з Владиславом Харитонюком
Події

21 серпня в Підгайцях Луцького району провели в останню путь Харитонюка Владислава Петровича, сина сина Юлії Харитонюк, учительки польської мови в підвідділі Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської в Любешеві.

Про це повідомляє Підгайцівська громада.

Владислав Харитонюк загинув 6 серпня 2025 р. у районі населеного пункту Вишневе Ізюмського району на Харківщині.

Він народився 14 липня 1996 р. Здобув середню освіту в Любешівському ліцеї та вищу – у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Пройшов строкову службу у війську. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну повернувся з Польщі, де тоді працював, щоб стати став на захист Україні.

Воїн Владислав Харитонюк відзначений нагрудним знаком «За зразкову службу», нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнакою 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Народжені вогнем» тощо.

Чин похорону було звершено у Свято-Михайлівському храмі. Героя поховали на Алеї слави кладовища села Підгайці.

Редакція «Волинського монітора» висловлює співчуття родині та близьким полеглого Героя.

ВМ

Фото: Підгайцівська громада

***

Із великим смутком ми отримали звістку про те,
що на війні загинув
Владислав Харитонюк,
син Юлії Харитонюк із любешівського підвідділу ТПК імені Еви Фелінської.
висловлюємо найщиріші співчуття пані Юлії та всій родині.
Поділяємо ваш біль втрати.

ТПК імені Еви Фелінської

Схожі публікації
Історії поляків, які загинули за Україну
Статті
Виставка «Я був поляком – громадянином України» представляє 39 імен – 39 історій загиблих Героїв польського походження, які народилися й жили в Україні та стали на її захист під час російсько-української війни. Серед них – добровольці, мобілізовані, кадрові військові, учасники миротворчих місій, багато з яких стали на захист Батьківщини ще задовго до 2022 р.
02 лютого 2026
«Бережи себе», – сказала сину в неділю. А в середу він загинув
Статті
«Ми саме готувалися до Великодня. Я ще запитала, чи можна буде йому посилку передати», – ділиться спогадами про Андрія Машлая з Рівного його мама Людмила. Він відповів: «Я прийду, подзвоню тобі, і ти мені надішлеш. Люблю, цілую».
22 грудня 2025
Ціна Незалежності
Статті
«Ціна Незалежності», – подумала я, коли дивилася на портрети загиблих воїнів, виставлені на майдані Незалежності в Рівному. Я ще не знала, що цю меморіальну інсталяцію її творці саме так і назвали.
18 грудня 2025
Луцьк попрощався з воїном Вадимом Смірновим, який мав чеське походження
Події
5 листопада в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відбувся чин похорону військовослужбовця Вадима Смірнова.
06 листопада 2025
«Ще за життя став легендою». З воїном Павлом Діденком прощалися в Турковичах і Дубні
Події
22 серпня сотні людей прийшли на майдан у Дубні та до римо-католицького костелу Святого Йоана Непомука, щоб віддати шану і провести в останню земну дорогу Павла Діденка з позивним Звіробій, легендарного воїна-розвідника, головного сержанта 1-ї розвідувальної роти 130-го окремого розвідувального батальйону.
23 серпня 2025
Збараж попрощався з воїном Валерієм Кременевським
Події
У Збаражі провели в останню дорогу загиблого воїна Валерія Кременевського. 14 травня містяни зустріли його тіло у Сквері Героїв, увечері в костелі Святого Антонія відбулася жалобна молитва біля домовини солдата. 15 травня в цьому ж храмі відбулася похоронна меса.
16 травня 2025
Родинні історії: «Фотографії батьків завжди зі мною»
Статті
«Я народилася в Білорусі, в селі Самаровичі Зельвенського району Гродненської області. Уся моя рідня – звідти. З діда-прадіда ми – католики», – зазначає 76-річна Юзефа Парфенюк.
07 березня 2025
Здовбицька громада попрощалася з воїном Яном Лосем
Події
25 лютого у Здовбиці Рівненської області провели в останню дорогу військовослужбовця Яна Лося. Прощання з ним відбулося у Свято-Михайлівському храмі.
26 лютого 2025
Родинні історії: Усі тут росли на Стоході
Статті
«Навіть батькові друзі, що виїхали в Польщу, завжди з особливою любов’ю згадували річку Стохід. Дітьми ми бігли сюди купатися і ловити рибу на вудки. З татом ходили по заплавах на човні», – ділиться спогадами Михайло Курганович із Любешева.
21 лютого 2025