19–20 вересня в Луцьку відбувся Український урбаністичний форум. Це циклічна щорічна подія, присвячена розвитку й майбутньому українських міст.

Форум у сучасному форматі вперше відбувся у 2018 р. За цей час його приймали Київ, Запоріжжя, Вінниця та Чернівці. Цього року він уперше відбувся в Луцьку.

Увесь цей час подія присвячена можливостям справедливого просторового й соціального розвитку з особливим фокусом на питаннях житла, мобільності, довкілля, просторового планування та партисипації.

VII Український урбаністичний форум зосередився на демографічних викликах в умовах війни, з якими стикаються українські міста, а також на тому, як можна працювати із цими викликами на різних рівнях, як посилювати людський потенціал, забезпечувати доступ до житла, соціального захисту, мобільності та якісного міського простору.

Захід пройшов під гаслом «Людський масштаб». Його організував аналітичний центр і урбаністичне бюро «Cedos» за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та локальних партнерів – платформ «Алгоритм дій» і Urban Vision Lutsk.

«Міський розвиток і справедливе місто не може спиратися лише на абстрактні концепти, як-то конкурентоспроможність, ефективність. Їх потрібно наповнювати реальними сенсами, думати про конкретних людей, для яких ми створюємо міста, співпереживати цим людям. І тільки тоді ми зможемо побудувати справедливе місто», ‒ розповіла директорка аналітичного центру «Cedos» і кураторка УкрУрбанФоруму Анастасія Боброва.

Вона закликала учасників постійно повертатися до ідеї людського масштабу: думати, для кого можуть існувати міські простори, ідеї та рішення.

Участь у форумі взяли архітектори, урбаністи, дизайнери, музейні працівники, історики, соціологи, екологи, представники органів місцевого самоврядування, волонтери, які прибули до Луцька буквально з усіх куточків країни, а також зі Швеції, Польщі, Австралії.

За два дні вони взяли участь у десятках тематичних панелей, дискусій і майстеркласів, які проходили паралельно у трьох локаціях у луцькому середмісті. Основною локацією стала відома луцька пам’ятка – кінотеатр, будівництво якого розпочалося ще в 1938 р. Тут після ґрунтовної реконструкції цьогоріч відкрили Луцький бізнес-простір.

Організатори запропонували ще екскурсії та прогулянки містом, під час яких учасники знайомилися з особливостями просторового розвитку Луцька та його пам’ятками, міською інфраструктурою та місцевими природніми екосистемами.

Серед експертів форуму був архітектор і урбаніст із Варшави – багатолітній викладач Люблінської політехніки, автор численних публікацій, учасник круглого столу програми «Новий європейський Баухаус», експерт премії Європейського Союзу в галузі сучасної архітектури імені Міс ван дер Рое, член журі та співорганізатор багатьох архітектурних конкурсів та подій Губерт Траммер.

Із «Волинським монітором» експерт поділився своїми враженнями про форум, Луцьк та урбаністичні виклики, які стоять перед українськими містами.

«У Луцьку я втретє, як і на Українському урбаністичному форумі: раніше я брав у ньому участь у Вінниці та Чернівцях. В Україні я вже вшістнадцяте, в тому числі вдванадцяте після початку повномасштабної війни. Цьогоріч це вже моя четверта поїздка в Україну, a в листопаді планую п’яту – до Миколаєва. Додам, що я брав участь у різних подіях, пов’язаних з архітектурою та урбаністикою, в кількох українських містах», – розповів співрозмовник «Волинського монітора».

«Рівень UkrUrbanForum я оцінюю дуже високо. Такі заходи завжди створюють можливість для обміну досвідом, налагодження контактів і дискусій, що надихають. Два роки тому у Вінниці форум мені особливо сподобався, що мотивувало мене брати участь у ньому знову. А тепер у Луцьку для мене поєдналися дві речі: з одного боку задоволення від участі в UkrUrbanForum, а з другого – я маю можливість зустрітися з місцевими друзями. Загалом я вражений суспільною активністю в Україні під час війни, особливо помітною в Луцьку, який не є дуже великим містом. Лише цього тижня тут відбулося кілька подій загальнонаціонального значення», – підкреслив Губерт Траммер.

«Щодо потенціалу Луцька, то його перевагою є виражена поліцентричність. Місто складається зі Старого міста, середмістя із забудовою кінця XIX – початку XX ст., повоєнних районів та пізніших житлових кварталів. Кожна із цих зон має важливі об’єкти або установи міського чи регіонального значення, що дозволяє створювати локальні центри на зразок агломерації, яка складається з багатьох міст. Додаткова перевага Луцька – його природа та зелені території. Я також помітив, що місто має цікаві рішення для міського простору навіть із радянських часів», – прокоментував експерт.

На запитання про типові виклики, які стоять перед невеликими українськими й польськими містами, Губерт Траммер відповів, що проблеми в містах обох країн досить схожі. Насамперед вони стосуються домінування автомобілів на міських вулицях, проблеми надто швидкої їзди, покращення та розвитку велосипедної інфраструктури, усунення агресивної реклами та обмеження кількості рекламних носіїв.

Роман Павлюк

Фото: Руслан Сац, Карина Новак, Микола Цимбалюк