У Луцьку протягом двох днів працювали науковці з України та Польщі, які спеціалізуються на українсько-польських відносинах.

28–29 листопада у Волинському національному університеті імені Лесі Українки тривала наукова конференція «Дослідження польсько-української взаємодії імені Генрика Юзевського та Василя Мудрого». Її організували Центр східноєвропейських студій Варшавського університету та ВНУ імені Лесі Українки за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

Як розповіла Галина Малеончук, декан факультету історії, політології та національної безпеки ВНУ, ініціатива організувати конференцію належить Яну Маліцькому, директору Центру східноєвропейських студій Варшавського університету.

Саме він запропонував взаємодію як ключове поняття заходу. «Відкриваючи конференцію, Ян Маліцький наголосив, що спеціально обрав це слово як відображення широкого поняття контактів поляків і українців для спільної справи», – сказала Галина Малеончук.

Це не перша конференція, яку разом проводять ці два наукові осередки. У 2017 р. Центр східноєвропейських студій та ВНУ імені Лесі Українки організували подібний захід за участю науковців із двох країн. Він був присвячений волинському воєводі Генрику Юзевському. На сторінках «Волинського монітора» ми неодноразово писали про інші історичні конференції, проведені факультетом історії, політології та національної безпеки ВНУ у співпраці з польськими істориками.

Перебуваючи цього року з візитом та лекціями у ВНУ, Ян Маліцький запропонував ще одну спільну конференцію, яка й відбулася наприкінці листопада. «Її присвятили поляку Генрику Юзевському та українцю Василю Мудрому – історичним постатям, які асоціюються з налагодженням взаємодії між поляками та українцями», – зазначила Галина Малеончук.

Окрім Генрика Юзевського, польського політика й волинського воєводи, та Василя Мудрого, українського громадського й політичного діяча, віцемаршала Сейму Польщі, конференція вшанувала В’ячеслава Липинського – поляка, який став відомим українським політичним діячем.

Серед тем, які обговорили науковці, були, зокрема, співпраця поляків та українців на початку ХХ ст., союз Пілсудський–Петлюра, українська еміграція у Другій Речі Посполитій, Волинський експеримент Генрика Юзевського, польська спільнота в Україні в радянські часи та в період відновлення української держави, польсько-український діалог у різні історичні періоди, зокрема й за часів СРСР і становлення незалежної України та на сучасному етапі в умовах війни з Росією.

Виступи й обговорення вже традиційно для таких конференцій відбувалися польською та українською мовами без перекладу.

«Для наших відносин із Польщею історична тематика сьогодні дуже важлива», – сказав заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, який завітав до Луцька, повертаючись із закордонної поїздки, під час якої взяв участь у низці заходів у Нідерландах та Польщі. У своєму виступі він порушив питання російських впливів на співпрацю Польщі й України й настрої в обох країнах та потребу створення спільного центру боротьби з дезінформацією.

Яцек Ключковський, викладач Центру східноєвропейських студій Варшавського університету, посол Польщі в Україні у 2005–2010 рр., під час панелі, яка підсумовувала дводенні дискусії, зазначив: «Наше завдання – дати сигнал, що про історію можна говорити в позитивному ключі. В принципі, на всіх панелях ми шукали позитивні елементи, які могли би нас об’єднати».

Професор Пшемислав Журавський вель Граєвський із Лодзького університету підкреслив, що історики повинні розглядати не якісь фантастичні найкращі сценарії, «а найімовірніші, в рамках яких ми будемо змушені протистояти викликам зі сходу й заходу».

На його думку, для того, щоб наші держави встояли, потрібна взаємна солідарність. «Ми очікуємо від України не вдячності, а саме солідарності. І ми теж повинні проявляти солідарність», – додав професор Пшемислав Журавський вель Граєвський.

Звертаючись до українців, він сказав: «Дивіться на те, що відбувається в Польщі, та на міжнародну ситуацію власними очима. Витрачайте на це гроші. Робіть це не за чужі гранти, німецькі, польські, американські чи будь-які інші. Я розумію, що йде війна, але ви повинні знайти власні гроші на дослідження, на науку й дивитися на ситуацію українськими очима».

Завершуючи конференцію, професор Анатолій Цьось, ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки, сказав: «Наш університет – це майданчик для наукових дискусій. У нас хороша наукова школа істориків, і ми готові надалі працювати для того, щоб такі дискусії були системними і щоб саме тут з’ясовували історичну правду, яка має бути в основі нашого життя».

Текст і фото: Наталя Денисюк