23–26 березня в селі Угли Рівненської області тривали пошуки місця поховання поляків та пов’язаних із ними родинними стосунками українців, які у травні 1943 р. стали жертвами нападу загону УПА на село.

Дозвіл на проведення пошуків останків поляків в Углах Міністерство культури України видало в жовтні 2025 р. У грудні минулого року фахівці з Польщі та України ознайомилися з місцем проведення експедиції.

Пошукові роботи, які стартували 23 березня цього року, проводили разом дослідники з Польщі та України: з Поморського медичного університету в Щецині на чолі з професором Анджеєм Оссовським та комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» на чолі зі Святославом Шереметою. На місці також були присутні представники родин жертв та польського Інституту національної пам’яті.

«Мета проведених робіт – виявлення потенційних місць поховання. Дослідження мають міждисциплінарний характер і включають, зокрема, археологічні роботи, антропологічний аналіз та процедури зі сфери судової медицини», – повідомив на своєму сайті в день початку робіт Поморський медичний університет у Щецині.

Під час березневих пошуків у місці, вказаному свідками, не вдалося виявити масову могилу, в якій могли би бути поховані щонайменше кілька десятків убитих людей. Публікації в українських медіа на цю тему, а також заяви Українського інституту національної пам’яті та Міністерства культури України, якщо не знати реалій такого типу пошуків, можна сприйняти як однозначні: те, що в Углах не вдалося знайти масове поховання, означає, що його там узагалі немає.

«У моїй родині, яка мешкала в Углах, загинуло 18 людей. Це переважно жінки та діти. Удома про це постійно розмовляли. Це біль, який передається з покоління в покоління», – сказала голова товариства «Польсько-українське примирення» Кароліна Романовська, яка ще у 2024 р. подала заявку з проханням дозволити пошукові роботи в Углах.

Вона зазначила, що ці 18 її родичів та інші вбиті мешканці Углів усе ж десь поховані. До того ж одним із тих, хто врятувався під час нападу на село в травні 1943 р., втікши на болото, а після повернення ховав убитих у братській могилі, був її прадід, солтис Углів Александр Мосєйчик.

«Нам вдалося перевірити найважливіші місця, де, за спогадами свідків, їх могли поховати. Насправді знайти масове поховання вбитих в Углах виявилося не так легко, як ми сподівалися. Однак ми не здаємося», – наголосила Кароліна Романовська.

Варто згадати, що попередні пошуки масових поховань жертв Волинського злочину в інших населених пунктах тривали набагато довше, ніж чотири дні. Вони розтягалися навіть на кілька довгих місяців, протягом яких українсько-польські експедиції неодноразово виїжджали на територію пошукових робіт.

За словами Кароліни Романовської, підготовка до наступних пошуків уже розпочалася. Зокрема, відбулися консультації з істориками щодо архівних документів, до яких можна було би звернутися. Вона зазначила: «Ми готуємося до подальших пошуків. Також зробимо подання про ексгумацію виявлених під час березневих робіт останків однієї людини».

Кого шукають?

Повідомляючи про пошукові роботи в Углах, польські медіа здебільшого писали, що в братській могилі, місце розташування якої експедиція намагається встановити, поховані поляки, вбиті в травні 1943 р. Водночас українські медіа найчастіше повідомляли, що дослідники шукають спільну могилу поляків та українців. Натомість експерти з Польщі та України, які брали участь у пошуках, застерегли, що приналежність останків, які вони сподівалися знайти, можна буде встановити лише після їх виявлення та проведення детальних досліджень.

«12 травня 1943 р. упівці вбили в Углах переважно поляків, але в селі також були змішані шлюби поляків та українців, тож серед  їхніх жертв, похованих у цій могилі, можуть бути й українці», – зауважила Кароліна Романовська. Вона назвала ім’я однієї такої жертви – Надію Абрамович, у дівоцтві Залізко, українку, яка була дружиною Альбіна Абрамовича.

Надія Абрамович загинула під час травневого нападу УПА на Угли в 1943 р. «Коли мій прадід та інші люди збирали з поля останки вбитих, то біля тіла моєї тітки Катерини Ожеховської вони знайшли вбиту пані Абрамович», – розповіла Кароліна Романовська. Біля Надії Абрамович була її дворічна донька Марія, яка вижила.

Марія Наливайко, в дівоцтві Абрамович, сьогодні живе в Сарнах. Ще коли вона була дитиною, їй показали, де похована її мама. Проте, як з’ясувалося в березні, саме на тому місці, яке вказували й інші свідки, немає масового поховання.

Натомість, окрім згаданих вище останків однієї людини, було виявлено залишки спаленої католицької каплиці та євангелістського кладовища, на якому ховали німецьких колоністів.

Знахідки на місці каплиці в Углах

Пошук місць поховань – справа не чотирьох днів

Серед головних причин, чому масові могили жертв Волинського злочину не вдається виявити за кілька днів, можна назвати час, який пройшов. У випадку з Углами йдеться про майже 83 роки, у зв’язку з чим з’являється ще одна причина – свідків тих подій, зокрема тих людей, які ховали вбитих, переважно вже немає серед живих. Ті, хто дожив до наших днів, тоді були дітьми, тобто не брали безпосередньої участі в похованнях, до того ж їхні спогади про місця розташування могил фрагментарні й неточні.

Згадати потрібно й те, що за 80 років змінився ландшафт цих сіл. Зникли дерева, будинки, храми, тобто орієнтири, які запам’яталися свідкам як такі, що вказують на місце розташування поховань.

Що стосується документації, яка могла б допомогти у визначенні місця розташування могил, то її опрацювання часто пов’язане з роками пошуків в архівах України, Польщі, Німеччини та інших. Якщо взагалі збереглися документи, які можуть хоч якось підказати, де могло міститися поховання.

Наталя Денисюк

Фото надала Кароліна Романовська