«До вересня ми видали близько півтисячі таких документів. Думаю, що до кінця року видамо ще кілька сотень», – розповів Польській агенції преси Генеральний консул Польщі в Харкові Станіслав Лукасік. Минулого року за Картою поляка в консульство звернулося 380 осіб.

«Ми стараємося якнайкраще забезпечити Картами поляка всіх людей польського походження. Цього року значно зросла кількість виданих карт, оскільки вони дають право на переселення до Польщі – виїзд на постійне місце проживання, за умови, що людина має до кого поїхати. Карта дає право на в’їзд до країни, але не дає матеріального забезпечення, а жити десь потрібно», – каже консул.

Лукасік стверджує, що на Донбасі до початку конфлікту, який охопив Донецьку та Луганську області, налічувалося близько 2–3 тис. осіб польського походження. «Йдеться про людей, які мають польське коріння в широкому розумінні слова. Вважаємо, що половина цих людей залишила території, що сьогодні знаходяться під контролем сепаратистів, принаймні тимчасово. Більшість із них, ймовірно, повернеться», – говорить він.

Ксьондз Гжегож Рапа, польський священик, настоятель парафії в Луганську, яку він залишив, коли місто взяли під контроль сепаратисти, визнає, що на сході України багато хто пам’ятає про своє польське походження. «Насправді, де б ви не почали шукати, скрізь є польське коріння. Питання в тому, наскільки ретельно вести пошук», – пояснює він.

На сході України набагато менше людей, які мають польський паспорт. За оцінками консульства в Харкові, до конфлікту в українському Донбасі було тільки кільканадцять польських громадян, здебільшого священнослужителів.

Лукасік зазначає, що поляків немає серед осіб, які перемістилися в межах України, тобто серед тих, які через конфлікт, що охопив східні області України, були змушені покинути свої помешкання й шукати більш безпечні місця в інших регіонах держави. Число біженців сягає вже 500 тис., а надання їм умов, щоб пережити зиму, стає серйозним викликом для уряду в Києві.

«Ті, хто мешкав у Донецькій чи Луганській області та мав польське громадянство, звичайно, знаходяться вже в Польщі», – вважає консул.

Важливо те, що харківське консульство, яке залишилося єдиним у східній частині країни після припинення роботи консульства в Донецьку, не отримує повідомлень про переслідування осіб польського походження однією зі сторін конфлікту. «Вигнали католицьких священиків, які не можуть виконувати свої обов’язки в районах, що контролюють сепаратисти. Це можна визнати формою репресій. Інших проявів того, що до людей польського походження ставляться гірше, ніж до інших, немає», – запевняє він.

Консул стверджує, що дипломатична установа робить усе можливе, щоб підтримати осіб польського походження, які постраждали від війни на сході країни. «Надаємо грошову допомогу з коштів, які має консульство, а також продовольство й медикаменти. Неоціненний вклад у перерозподіл допомоги найбільш нужденним надає ксьондз Гжегож Рапа, тому що люди польського походження найчастіше зосереджуються навколо місцевих католицьких парафій», – підкреслює консул.

За даними Міністерства закордонних справ у 2014 р., у зв'язку із ситуацією в Україні, міністерство збільшило у два рази, порівняно з минулим роком, величину коштів і планує витратити в цілому близько 21 млн злотих на допомогу для України – як на розвиток, так і на гуманітарне забезпечення.

До початку листопада польські посольства видали на всій території Україні близько 65 тис. Карт поляка. З моменту вступу в дію у 2008 р. закону «Про Карту поляка» до 4 листопада цього року польські консульські установи в усьому світі прийняли приблизно 150 тис. заяв на Карту поляка й видали близько 135 тис. карт.

Із Харкова Лукаш Ставіковський, Польська агенція преси

P. S.: Редакції «Волинського монітора» відомо про те, що на Волині живе сім’я переселенців із Донецької області, один із членів якої – громадянин Польщі.