На обладнання, вироблене на польських заводах, та інвестиції в модернізацію польська армія в минулому році витратила майже 8 млрд злотих.  

«КіберБеркут» атакував Бундестаг
Проросійська група хакерів атакувала Інтернет-сторінки парламенту й канцлера Німеччини.

Хакери заявили, що блокада Інтернет-сторінок (www.bundeskanzlerin.de, www.bundestag.de) пов’язана з підтримкою, яку надає німецький уряд владі в Києві.

«КіберБеркут» створено одразу після того, як в результаті революції в Україні був розформований спецпідрозділ «Беркут», який брав участь у придушенні протестів на Майдані. Анонімні члени цієї організації не приховують своїх виразних прокремлівських настроїв і вважають, що їхнє покликання –боротьба з «неофашистами та націоналістами, які правлять в Україні».

«КіберБеркут» кілька разів атакував українські урядові портали та блокував Інтернет-сторінку Центральної виборчої комісії під час президентських виборів в Україні. Група відповідає за атаки на сайти головного штабу НАТО, а також Інтернет-сторінок деяких європейських політиків. У серпні 2014 р. активісти проросійського «КіберБеркуту» атакували веб-сторінки президента Республіки Польща й Ринку цінних паперів. Тоді вони вимагали «відкликання польських найманців з України».

Rzeczpospolita

«Росомахи», «Громи», «Раки». Суперзброя, вироблена на польських заводах
На обладнання, вироблене на польських заводах, та інвестиції в модернізацію польська армія в минулому році витратила майже 8 млрд злотих.

До 2022 р. військо інвестує в нову зброю ще 100 млрд злотих. Велику частину цієї суми буде витрачено на військову промисловість.

Польська військова промисловість, хоча й слабша від західних збройних концернів, наздоганяє світову. Радіолокація, цифровий зв’язок, транспортери «Росомахи», електронно-оптичне обладнання, артилерійська зброя зі Стальової Волі, а також переносні зенітно-ракетні комплекси «Grom» (продукція заводу «Mesko») – це сьогоднішні хіти військової промисловості.

Комплекс «Grom» та дослідницький підваршавський «Telesystem» здобули славу ефективних польських переносних зенітно-ракетних комплексів після грузинського конфлікту. Нещодавно партію пускових установок і ракет купила Литва. Нині ведуться переговори з американцями про замовлення кількох десятків комплексів.
Незважаючи на те, що понад десять років на заводі «Rosomak» у Семяновіцах-Шльонських виробляють один із найкращих на території НАТО колісних бронетранспортерів, поляки так і не зробили лідером експорту хітовий продукт, перевірений в афганських операціях. Поки що ним користується армія: до кінця 2018 р. завод доставить війську загалом понад тисячу екземплярів, зокрема понад 300 осучаснених, зі змінами, внесеними з урахуванням афганського бойового досвіду, а також спеціалізованих версій.

www.ekonomia.rp.pl

Щецин: Корпус НАТО посилює свою бойову готовність
«Багатонаціональний північно-східний корпус готується до посилення боєздатності, чого має досягнути у 2016 р. Тоді кількість персоналу, що перебуває в Кошарах Балтійських у Щецині, збільшиться вдвічі завдяки приєднанню нових країн», – говорить підполковник Войцех Вишневський. До Польщі приєднаються Греція, Франція, Великобританія, Туреччина, Голландія та Іспанія. Інші країни, які вже є членами Корпусу, збільшать свою контрибуцію, тобто кількість персоналу.

«Наступне завдання, яке стоїть перед солдатами, – участь у найбільших в історії НАТО навчаннях «Comapct Eagle 2015», які пройдуть у листопаді на полігонах у Зегжі та Мінську-Мазовецькому», – додає Войцех Вишневський.

Informacyjna Agencja Radiowa

Росіяни втратили великий корабель Чорноморського флоту
Російське міністерство оборони вирішило, що пошкоджений у результаті пожежі крейсер «Керч» із Чорноморського флоту віддадуть на металобрухт. Ремонт настільки старої бойової одиниці визнали невигідним.

«Керч» був другим за розмірами кораблем Чорноморського флоту, а в 90-х рр. – навіть його флагманом. Незважаючи на великі розміри, він уже давно мав невелику цінність для флоту – був застарілим і в поганому технічному стані.

Практично всі близнюки «Керчі» вивели з експлуатації й «пустили під ніж» ще в 90-ті рр. Довше тримався «Очаків», який разом із «Керчю» ніс службу в Чорному морі. Однак навіть його у 2011 р. вивели зі служби, а під час агресії в Криму використали для блокування українських кораблів на озері Донузлав. Його порожній корпус затопили поперек водного шляху.

Tvn24

НАТО виходить з Афганістану
«Американці відходять із піднятою головою», – сказав в ефірі «PR24» публіцист Анатоль Арцюх. У Кабулі, через 13 років після відкриття, закрили останню базу НАТО. Американці називають місію успішною. Натомість афганські таліби говорять про поразку міжнародної коаліції.

Бойову місію НАТО в Афганістані хвалить президент Барак Обама, котрий говорить про переможне закінчення найдовшої війни Америки. Незважаючи на офіційне закриття останньої бази сил Альянсу в Афганістані, тут надалі перебуватиме приблизно 13 тис. американських солдатів у ролі інструкторів афганської армії.

Polskie Radio

Росія кидає атомний виклик Америці
Усупереч міжнародним домовленостям Москва закінчує роботи над ядерними ракетами, що зможуть досягнути Сполучених Штатів.

Справа настільки серйозна, що в останні дні Вашингтон розпочав створювати нову охоронну систему від ядерної атаки на американську столицю.

Президент Барак Обама особисто звертався до Володимира Путіна з вимогою припинити роботи над російськими маневреними ракетами середньої дальності, які було б надзвичайно важко перехопити радарами.

У новій охоронній системі Вашингтон розглядає розташування на території Європи ядерних маневрених ракет, подібних за потенціалом до російської зброї. Такого типу американська зброя була виведена з Європи 23 роки тому. Згідно з домовленостями, досягнутими між СРСР і США ще в 1987 р., їх повинні були повністю знищити. Нині Кремль відверто порушує ці зобов’язання.

Проте це не єдиний сигнал про те, що обидві країни знову стоять на порозі згубної гонки озброєнь. Американська розвідка переконана, що росіяни хочуть ввести в дію нові надзвичайно потужні атомні підводні човни. Їхні можливості ураження, певно, навіть були б більшими, ніж ті, якими володіє американський військовий флот.

PAP

Путін не анексує Донбасу
У цьому переконаний Франсуа Олланд, котрий разом з Ангелою Меркель став одним із головних представників мирних переговорів в Україні.

«Він (Путін) мені це сказав», – заявив французький лідер під час спеціальної передачі на радіо «France Inter», присвяченій закордонній політиці країни. «Путін хоче запобігти вступу України до НАТО, він не хоче військ Альянсу біля кордону Росії. І хоче залишитися впливовим», – додав Олланд.

www.rp.pl