Імпровізації та інтерпретації від «Dakh Daughters»
Статті

Чи доводилося Вам бувати в кабаре? Київський музично-театральний гурт «Dakh Daughters Band» надав лучанам таку можливість у понеділок, 16 лютого. Дійство проходило у приміщенні Волинського академічного театру імені Т. Г. Шевченка.  

Назвати виступ «Dakh Daughters» концертом аж ніяк не можна: відмовившись від будь-яких обмежень, стилів та жанрів, учасниці гурту дарують глядачам справжній перформанс.


 «Dakh Daughters» – новий музичний проект засновника театру «ДАХ», продюсера й режисера Влада Троїцького, який відомий також своїм етно-квартетом «ДахаБраха». Ряд відеокліпів фрік-кабаре «Dakh Daughters» уже здобув шалену популярність у соціальних мережах та на YouTube. Дівчата майже 10 років працюють разом у театрі, а от ідея проекту визріла буквально 2012 року на щорічному міжнародному фестивалі сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST». Недаремно проект має підназву «Фрік-кабаре». Кабаре, як відомо, є місцем розваг. Воно заманює нас небуденною атмосферою, сумішшю настроїв та відчуттів і завжди виправдовує очікування. Стиль кабаре присутній і в одязі актрис, зачісках, манерах. Дещо екзотичний для українського музичного простору проект забезпечує глядачеві полярно різні емоції – від медитацій і проповідей до вибухових криків та гумору. Співачки не боялися бути смішними, страшними, сексуальними. У цьому вони вбачають істинну жіночу натуру.


Екстравагантна й епатажна поведінка актрис знаходила відголос у настроях аудиторії. Яскраві образи та переспівування давно відомих текстів збурювали публіку, змушували захоплюватися такою художньо-розважальною програмою. А програма таки доволі різноманітна, адже складається з пісень, анекдотів, одноактних п’єс, скетчів, танцювальних номерів. Вставні буфонні (буфонадні) трюки чи то серйозного, чи комічного характеру жваво доповнили загальний сценарій і плавно вводили присутніх у необхідний артистам настрій.


Щодо музичного й літературного контексту, то «Dakh Daughters» у своїх композиціях використовують тексти Й. Бродського, Т. Шевченка, Лесі Українки, Ч. Буковскі, Михайля Семенка, Ю. Андруховича, С. Жадана. Загалом репертуар учасниць побудований таким чином, що у тих чи інших виступах вони задіюють майже 15 різних музичних інструментів, серед яких бубни, контрабас, губна гармоніка, маракаси, скрипка, віолончель, акордеон, ксилофон, барабани, гітара, фортепіано. Своєрідною родзинкою гурту є виконання текстів різними діалектами української мови, а також англійською, французькою, російською, німецькою мовами.


У концертній програмі в Луцьку прозвучала улюблена пісня багатьох фанатів – «Гануся». Монолог, побудований на розповідях старої гуцулки з Верховинського району, озвучувала Руслана Хазіпова, сидячи верхи на барабані. Публіці була представлена неоднозначна інтерпретація Шевченкового «Заповіту»: ліричний пафос раптово переріс у вибухове «Як умру, то поховайте». Оригінальні й зовсім неочікувані саунд-колажі однозначно дивували присутніх, відчувався загальний драйв від пережитого. Експерименти, суміш стилів, пристрастей, мов, темпу не давали можливості «зависнути» в роздумах, а лише нуртували всезагальне збудження глядачів. Звісно, сценарій такого дійства у дівчат є, але разом із тим їхнє вміння гнучко реагувати на публіку та імпровізувати щоразу створюють магію «першого разу», спонтанності, неповторності.


Задоволення від такого дійства, зрозуміло, абсолютно інше, ніж, наприклад, від академічного концерту. Однак режим розваги, коли не потрібно глибоко занурюватися в почутий текст, бо ти вже його знаєш, є абсолютно виправданим.

 

Ірина ПОЛЄТУХА
Фото: Влад КАРДАШ

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026