«Ми не можемо піддатися на шантаж агресора, який, називаючи себе переможцем і визволителем Європи, розпочав нову війну проти України», – сказала президент Литви Даля Грибаускайте в переддень 70-річчя закінчення Другої світової війни.  

Французи можуть затопити «Містралі»
Французький уряд розглядає можливість затоплення двох десантних кораблів «Містраль», якщо результативно не завершиться договір, укладений із Росією.

Російсько-французький контракт на продаж двох кораблів розрахований на суму 1 млрд 200 млн євро. Перший із них, «Владивосток», мав бути доставлений Росії в середині листопада 2014 р. Передача корабля «Севастополь» була запланована на середину 2015 р. У зв’язку з подіями на сході України, під сильним тиском США та країн НАТО, президент Франції Франсуа Олланд призупинив процес доставки.

«Кораблі, швидше за все, не потраплять в Росію, і в нинішній ситуації французький уряд розглядає можливість їх знищення», – повідомляє видання «Le Figaro». Журналісти відкинули можливість приєднання кораблів до французького військового флоту. «Містралі» будували, опираючись на російські системи, і їхнє переоснащення коштувало б сотні мільйонів євро.

Інший вихід, що береться до уваги, – продаж кораблів іншій країні. Серед зацікавлених називають Канаду, Єгипет та одну з північноєвропейських держав.

Rzeczpospolita

Порошенко: «50 тис. росіян на кордоні з Україною»
Президент Петро Порошенко заявив, що у зв’язку з підвищенням загрози широкомасштабних бойових дій із боку «російсько-терористичних угруповань», Україна потребує нової стратегії безпеки, яка передбачатиме членство в НАТО.

«Проросійські сили на Донбасі, підтримувані поставками зброї та обладнання з Росії, нараховують понад 40 тис. бойовиків, а з російського боку кордону сконцентровано понад 50 тис. солдатів регулярної армії, що майже в півтора рази більше, ніж у липні 2014 р.», – заявив Президент України на засіданні Ради національної безпеки та оборони в Києві.

Президент підкреслив, що загроза нападу вимагає сконцентруватися на перегрупуванні військ і підвищенні обороноздатності на узбережжі Азовського моря.

Говорячи про проект нової стратегії безпеки, Порошенко зазначив, що її основою повинна стати тісна співпраця України з НАТО та ЄС. «Наша стратегія має забезпечити можливість отримання в майбутньому членства України в НАТО і включення до спільної політики безпеки та оборони Євросоюзу», – заявив президент.

Polska Agencja Prasowa

НАТО може розширитися за рахунок ще однієї держави
Керівник німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмаєр обіцяв, що намагатиметься зробити так, щоб Чорногорію запросили до НАТО вже в цьому році. У свою чергу, підтримку членства колишньої югославської республіки в Альянсі висловили країни Вишеградської групи, зокрема Польща.

«У сфері закордонних справ, особливо щодо кризи в Україні, Чорногорія продемонструвала однозначну проєвропейську орієнтацію. Німці здавна підтримували прийняття Чорногорії до ґрона країн НАТО», – заявив Штайнмаєр на прес-конференції в Берліні за участю прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.

Tvn24

НАТО тренується знищувати підводні човни
НАТО розпочало одне з найбільших в історії навчань на Північному морі, під час якого будуть тестувати процедури боротьби з підводними човнами. До участі запросили також Швецію, котра не є членом Організації Північноатлантичного договору.

Скандинавські міністри оборони в минулому місяці засудили Росію, називаючи цю державу найбільшою загрозою для безпеки.

www.reuters.pl

Президент Литви про Росію: «Ми не можемо піддатися на шантаж агресора»
«Ми не можемо піддатися на шантаж агресора, який, називаючи себе переможцем і визволителем Європи, розпочав нову війну проти України», – сказала президент Литви Даля Грибаускайте в переддень 70-річчя закінчення Другої світової війни.
Грибаускайте підкреслила, що російська агресія та пострадянський імперіалізм, котрі зараз відроджуються, – це найбільші загрози для нинішньої Європи, і немає жодних підстав для того, щоб найближчим часом ЄС зняв накладені на Росію санкції.

На думку президента Литви, Мінські домовленості не діють. Вона зазначила, що Україна здійснила багато кроків у напрямку їх реалізації, а в цей же час російські військові підрозділи разом із колаборантами продовжують порушувати мир.

Wpolityce.pl

Польсько-французькі військові навчання

«Ситуація в Україні схиляє Францію та Польщу до демонстрації солідарності», – сказав французький міністр оборони Жан-Ів Ле Дріан, котрий разом із польським керівником Міністерства національної оборони зустрівся на полігоні в Дравську Поморському із солдатами обох країн.

Польські та французькі солдати готуються на дравському полігоні до навчань «Puma – 15», які мають удосконалити проведення спільних операцій. Міністри вислухали інформацію щодо об’єднаних навчань і завдань із французькими солдатами в Польщі. «Сьогодні ситуація, в якій опинилася Європа, винятково неспокійна, тому надзвичайно важливо, щоб наші країни продемонстрували єдність, – заявив Ле Дріан польським та французьким солдатам. – Франція розуміє та поділяє неспокій свого союзника – Польщі. Ситуація в Україні схиляє нас до демонстрації солідарності, яку маємо намір довести».

Informacyjna Agencja Radiowa

Європарламент: «Немає згоди на анексію Криму»
Євродепутати з комісії закордонних справ Європейського парламенту прийняли проект резолюції щодо ситуації в Чорноморському регіоні після анексії Криму Росією.

У документі можна прочитати, що анексія Криму призвела до суттєвої зміни в стратегічному ландшафті Чорного моря. Віце-голова комісії закордонних справ, румунський євродепутат Іоан Паску вважає, що це має стати викликом для Європи: «Мусимо боротися із нелегальною анексією території, що належить іншій державі. Вона кидає виклик міжнародному порядку, праву та системі безпеки у Європі, які діють із кінця холодної війни». На його думку, шляхом повторної мілітаризації Криму Росія створює ще один плацдарм для ракетної зброї, як це є в Калінінграді. Тим самим вона може загрожувати Центральній Європі, Балканам і Близькому Сходу.

Polskie Radio

Президент Естонії: «У Європі ніхто не може вирішувати долю інших»
«Відколи з’явилася об’єднана Європа, нашою метою є те, аби долю інших знову ніхто не міг вирішувати», – підкреслив президент Естонії Тоомас Ільвес перед приїздом до Польщі на відзначення 70-річчя закінчення Другої світової війни.

На думку президента Естонії, Європа, пам’ятаючи трагічні події Другої світової війни, стоїть перед історичним шансом справжнього об’єднання. Він додав, що ще півтора року тому ніхто в Європі не уявляв собі, що у зв’язку з конфліктом в Україні за короткий час будуть введені санкції щодо Росії.

Gazeta Wyborcza