4 червня 2015 р. у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».  

Організаторами виступили Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) спільно з ВОГО «Так Треба», громадський діяч Руслан Теліпський. Захід провели в рамках проекту «Ініціювання національного діалогу в Україні». Його завдання – зібрати пропозиції від усіх регіонів держави щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

Директор з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків МЦПД Олена Захарова представила результати соціологічного дослідження, проведеного в рамках проекту «Національний діалог». Воно покликане продемонструвати ставлення жителів різних регіонів України та Волині зокрема до історичних подій, зовнішньополітичних векторів, ціннісних орієнтирів, а також мобільності громадян України.

Переважна кількість українців (39,9 %) та волинян (48,8 %) найбільше бояться війни з Росією. 97 % опитаних волинян не погоджуються з тим, що Донбас має вийти зі складу України, на загальнодержавному рівні 72,5 % теж так думають. 50 % українців вважають, що держава має рухатися в напрямку ЄС, на Волині ж 79,5 % дотримуються такого погляду. Здебільшого європейська інтеграція для опитаних означає економічний та соціальний добробут і стимул для проведення внутрішніх реформ. Для 76,6 % волинян українська мова – єдина державна мова, в той час, як за цю ж відповідь висловилися 43,9 % всіх опитаних (більшість, а саме, 56,9 % все ж вважають, що українська – рідна мова значної частини громадян України поряд з іншими мовами). 61,8 % українців в останні 20 років не були за кордоном, відсоток таких людей на Волині складає 62,8 %. Разом із тим, найбільше волинян (20,8 %) виїжджали до Польщі, на другому й третьому місцях Росія та Білорусь відповідно. У всій державі відсоток інший: 21,6 % українців виїжджали до Росії, далі – Польща і Білорусь. Найбільш позитивно волиняни оцінюють діяльність Богдана Хмельницького (43,8 %), на державному ж рівні першу сходинку займає Ярослав Мудрий (32,8 %).

За словами громадського діяча Руслана Теліпського, в українському суспільстві питання національного діалогу між різними регіонами країни надзвичайно складне. Тому дуже добре, що громадськість змогла зібратися разом, аби обговорити проблеми, що зараз роз’єднують українське суспільство, зокрема ставлення до історичних подій минулого та теперішнього конфлікту, а також випрацювати пропозиції щодо об’єднання суспільства в майбутньому. На його думку, дивний той факт, що 44,5 % опитаних волинян вважають, що примирити українців може влада (на всеукраїнському рівні 33,2 % українців теж так вважають), адже влада може спонукати людей бути активними, об’єднуватися та спільно діяти.

Протягом кількох годин представники громадських організацій, місцевої влади, церкви, наукових, інтелектуальних та бізнесових кіл області обговорювали особливості волинського сприйняття теперішнього конфлікту в контексті історичного розвитку України як держави та напрацьовували пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів із її реалізації.

Голова асоціації християн-педагогів Волині Антоніна Євтодюк висловила думку, що доки українці будуть мислити категорією «А що нам дає Україна?», доти «руський мир» буде легко насаджуватися в різних регіонах: «Якщо люди обирають між хлібом і свободою лише хліб, то вони втрачають і хліб, і свободу».

Капелан-волонтер, отець Михайло Бучак зазначив, що необхідно працювати в маленьких громадах, щоб разом ставити й вирішувати питання. Чи не першочергову роль тут має відігравати церква.

Політолог Олександр Новосад звернув увагу на те, що українці, очевидно, не дуже добре обізнані з життєвими шляхами окремих видатних постатей української історії, тому й відповіді на запитання про позитивний вплив того чи іншого діяча минулого досить стандартні.

Завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту філології та журналістики, професорка Світлана Кравченко звернула увагу на те, яку важливу роль відіграє інформаційна політика держави в питаннях національної єдності. Також серйозна проблема – стан суспільної свідомості, адже люди звикли сидіти й чекати, щоб хтось прийшов і за них все зробив. «Журналісти повинні дати месидж суспільству, що кожен на своєму місці мусить будувати державу Україна, що нам ніхто не допоможе, крім нас самих, і саме це є частиною нашої національної ідеї. Дуже відповідально ставтесь до своїх професійних обов’язків – і все буде добре. Особливо це стосується медійників, які часом спотворюють інформацію, інколи не дають повних даних. А варто казати суспільству, що від кожного громадянина залежить, яку державу ми збудуємо», – переконана вона.

Голова ГО «Гендерний центр», професорка Оксана Ярош вважає, що варто зосереджуватися на тому, що об’єднує націю, а речі, що роз’єднують, «відкласти і не згадувати». «На Волині ми бачимо високий відсоток прагнень людей до ЄС, це прекрасно, адже означає реформи, але давайте для початку навчимося контролювати місцевих чиновників, щоб вони до нас прислухалися та з нами розмовляли», – сказала вона.

Також своїми ідеями, думками та «рецептами» національної єдності ділилися: депутат Луцької міської ради Богдан Шиба, голова Волинського відділення Комітету виборців Юрій Кресак, голова ГО «Пліч-о-пліч» Валентина Черниш, координатор Волинського прес-клубу Богдана Стельмах, президент БФ «Стопрак» Марія Адамчук, голова ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Олена Черенкова, письменник та журналіст Іван Корсак, декан факультету міжнародних відносин Сергій Федонюк, громадський діяч Андрій Гаврищук, серцево-судинний хірург вищої кваліфікаційної категорії Любов Лимар, голова Братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю імені Клима Савура Василь Кушнір, кандидат історичних наук Тетяна Вісина, директор ТВО «Радіомовлення» Вікторія Олещенко, директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова, голова Товариства польської культури імені Еви Фелінської Валентин Ваколюк, головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськістю міської ради Назар Радченко, головний спеціаліст відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій і національностей ОДА Василь Гайдук, а також журналісти, студенти.

Усі напрацювання та висловлювання учасників круглого столу передано експертам МЦПД, які детально їх проаналізують для вироблення конкретних пропозицій та узагальнень.

ndialog.org.ua