Сторіччя від дня народження ксьондза Твардовського
Статті

Видатний поет, автор понад 50 книг, проповідник, привітна людина ксьондз Ян Твардовський народився 1 червня 1915 р. у Варшаві, помер також у столиці 18 січня 2006 р.  

 

Упродовж кількох десятків років у польській літературі не було такого автора поезій та поетичної прози як ксьондз Ян Твардовський. Його творчість зворушує кожного читача, дивує багатством тематики, особливою щирістю та автентикою.


Він був незвичайною людиною. Йому була притаманна велика покора й пошана до Творця й іншої людини. Міг зізнаватися в сумнівах та розчаруваннях, близькою йому була самоіронія. У власних творах і проповідях він показував, що «дорога до Бога – це зручна автострада, котра проте насичена поворотами і гострим камінням гірської стежки» (С. Грабовський, фрагмент із «Біографічної ноти»).


Найгарніше писав про любов, яка «не затуляє собою», про любов, «щоб світ можна було бачити». Майже кожен знає його слова, котрі цитують найчастіше: «Поспішаймо любити людей, вони так швидко відходять». Ксьондз Ян так говорив про цей вислів: «Натрапляю на ці слова в некрологах. Часто без мого прізвища, але й так тішуся, бо найважливіше те, що написав, а не те, що я це написав. Потрібно поспішати з любов’ю до інших не лише тому, що нам загрожує розставання з кимось близьким через смерть, а тому, що люди залишають одне одного тоді, коли життя мчить на повній швидкості. Вони змінюють партнерів, залишають сім’ї, прирікають близьких на самотність. Можливо, ці розставання трапляються, бо ми, власне, запізнилися продемонструвати почуття, ми мало кохали, ми не дали відчути близькій особі, що вона виняткова. Бо в житті найважливіше саме життя. А вже потім – любов. Насправді йдеться про любов. Ми прагнемо її від народження й до смерті. Незалежно від того, чи ми немовлята чи старші люди, незалежно від віку ми хочемо бути коханими й дарувати любов. Різні бувають її види: любов до Бога, молодих закоханих, матері до дитини, дідуся до онука, професора до учнів. Є не тільки страждання молодого, але й старого Вертера. Людина відчувала б себе ошуканою, коли б не зустріла любові. Дехто дивувався, чому старий ксьондз пише про любов. Однак це була моя тема. І зараз, коли я вже пишу менше, сам люблю ці вірші читати», – додавав він із посмішкою.


Він любив природу. Вона завжди була його великою любов’ю та постійною темою для віршів. Ксьондз із радістю читав книги про природу, збирав трави. Він писав у своїх віршах: «Бачу чари шпака, іволги, дикого кролика, німецького дратхаара. Це саме світло падає на людей, на польових коників і цвіркунів». Він говорив, що природа – це згадка про рай. Люди самі прирекли себе на вигнання з раю. Можна сказати, що сьогодні, знищуючи природу, ми надалі залишаємо рай.


У книгарнях постійно продаються його поетичні збірки. Усі – бестселери. Ксьондз Ян Твардовський – найпопулярніший сучасний польський поет. Найбільші тиражі книг мають не нобелісти, Мілош або Шимборська, а тихий, скромний ксьондз, капелан, опікун хворих дітей, котрий завжди повторював: «Насправді я не поет, а тільки пишу вірші». Його люблять усі, віряни та невіряни, набожні та грішники, дорослі та діти.


Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована для дидактичної роботи за кордоном
Осередком розвитку польської освіти за кордоном

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026