У міжвоєнний період майже кожне містечко на Волині прагнуло мати свою стрілецьку команду, світлицю чи будинок (початок тут).
Цьогоріч минає 80-та річниця Катинського злочину. Серед 3435 жертв із так званого українського катинського списку видніються імена еліти волинського Стрілецького союзу.
Один із офіцерів, ув’язнених у Старобільську, сказав: «Залишаться після нас тільки ґудзики».
Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті поручника Владислава Даховського – керівника школи в Степані, одного з кількох офіцерів родом зі Степані та околиць, убитих у Катині. Місцем його спочинку мав стати цей цвинтар, а не яма смерті в Катинському лісі.
Козельськ, Старобільськ, Осташків, Катинь, Твер, Мєдноє, П’ятихатки, Харків, Куропати, Биківня, Смоленськ… Керівництво СРСР ретельно приховувало інформацію про ці місця, а пізніше її спотворювало. Синонімом сталінських злочинів щодо поляків стала Катинь.
Рівненська гуманітарна гімназія долучилася до програми «Катинь… врятувати від забуття». 18 жовтня на подвір’ї школи встановили меморіальний знак та посадили дуб пам’яті Яна Захарчука, одного з приблизно 22 тис. жертв Катинського злочину.
У неділю, 21 серпня, Луцьк відвідали учасники XVI Катинського рейду. Під час покладання квітів і спільної молитви за героїв Майдану, воїнів АТО і жертви Волинської різні біля стели Героям Небесної Сотні командор рейду, отець Даріуш Станьчик дав інтерв’ю нашій газеті.
У суботу, 16 квітня, в польській школі у Ковелі вшанували пам’ять 14,5 тис. вбитих військовополонених, яких тримали в таборах Козельська, Старобільська й Осташкова, та 7,3 тис. в’язнів, арештованих на окупованій Радянським Союзом східній частині Польщі.  
Із часу Катинського злочину минає 76 років. Пам’ять про цю трагедію досі жива: вона промовляє до нас спогадами рідних та документами. Нагадують про неї також герої фільму Анджея Вайди «Катинь».
«Катинь – 1940. Ковель пам’ятає» – під таким гаслом 21 квітня відбулася зустріч членів Товариства польської культури, молодших і старших учнів польської школи в Ковелі, їхніх батьків та консула Польщі в Луцьку Кшиштофа Савицького.