Зигмунт Шулецький зі здолбунівського катинського списку
Статті

Народжений у Здолбунові Зигмунт Шулецький був солдатом, торговцем, службовцем у Сарнах та бурмістром Дубровиці (нині Рівненська область). Його розстріляли в Катині 1940 р.

Коли у 2010 р. Генеральне консульство РП у Луцьку звернулося до харцерського загону «Волинь» із пропозицією вшанувати пам’ять жертв Катинського злочину, зокрема вихідців із наших теренів, ми не лишилися байдужими. Завдяки друзям нам вдалося дізнатися імена та прізвища осіб із Рівного, Здолбунова, Острога та околиць, які опинилися в катинському списку. Імена та біографії героїв ми відкриваємо й досі.

 Завдяки Тамарі Острозькій ми дізналися про долю Болеслава Дешерти. А з книги, наданої ксьондзом Вітольдом-Юзефом Ковалівим, нам вдалося більше взнати про Станіслава-Людвіка Жураковського, який «із 1928 р. до 1931 р. був бурмістром Володимира-Волинського, а 12 жовтня 1931 р. обраний бурмістром Здолбунова. 17 серпня 1934 р. його обрали бурмістром Острога на Горині, й він перебував на цій посаді аж до приходу більшовиків 17 вересня 1939 р.»

У 2017 р. до здолбунівського катинського списку ми додали ще дві особи: Яна Кукульського з Мєльця (легіонер Польських легіонів під час Першої світової війни, солдат Війська Польського в період польсько-більшовицької війни, постовий поліції в Здолбунові; у вересні 1939 р. він потрапив до радянської неволі, перебував в Осташкові) та Зигмунта Шулецького.

Із долею Зигмунта Шулецького ми ознайомилися завдяки Агаті та Лукашеві Любіч-Лапінським із Білостока. Пані Агата – родичка Зигмунта Шулецького.

Зигмунт Шулецький народився 27 грудня 1890 р. у залізничному містечку Здолбунів на Волині в сім’ї Антонія та Саломеї з Познанських. Його батько був старшим машиністом. Про матір відомо, що вона походила з Тучина біля Рівного.

У молодому віці він втратив батька, тому змушений був на певний період перервати навчання. Через деякий час повернувся до Торгівельної школи в Рівному, яку закінчив у 1912 р.

1a Babcia i wnuk

Бабуся і внук. Саломея та Вацлав Шулецькі. Здолбунів. Фото із сімейного архіву Агати й Лукаша Любіч-Лапінських.

У грудні 1912 р. Зигмунта Шулецького призвали до царської армії, де він служив у 18-й кінній батареї при 11-й кавалерійській дивізії. Перед Першою світовою війною він закінчив підофіцерські курси та курси артилерійських розвідників. Під час військових дій був командиром взводу зв’язківців та артилерійських розвідників. У 1917 р. його підвищили до ступеня хорунжого. Протягом війни тричі нагороджували хрестами Святого Георгія – ІV, ІІІ та ІІ ступенів. Зі служби в царському війську він звільнився в липні 1918 р. 

1 Zygmunt Szulecki

Зигмунт Шулецький. Фото із сімейного архіву Агати й Лукаша Любіч-Лапінських.

У 1919 р. Зигмунт Шулецький належав до Польської військової організації. У 1920 р. добровольцем вступив до Війська Польського. Служив у 1-му полку польової артилерії у званні поручика. До осені 1920 р. був заступником коменданта 3-го відділу добровольців запасної батареї. Згодом його направили на курси керівників артилерійських ремонтних майстерень до Варшави. У лютому 1921 р. його скерували до артилерійської ремонтної майстерні в Любліні, де він обійняв посаду керівника рушнично-гарматного відділу. 10 серпня 1921 р. звільнився зі служби. У 1924 р. Зигмунта Шулецького підвищили до звання поручика і перевели в резерв. На цьому він завершив військову кар’єру. 

Відзнака 1-го полку польової артилерії Польських легіонів (зразок 1929 р.).

Ще під час військових дій у 1920 р. Зигмунт Шулецький познайомився зі своєю майбутньою дружиною Вацлавою Згірською, родом із Рівного. 

Зигмунт і Вацлава Шулецькі. Зигмунт Шулецький у мундирі офіцера Війська Польського. Фото із сімейного архіву Агати й Лукаша Любіч-Лапінських. 

У витязі з актів громадянського стану парафії Галків Бжезінського повіту (Лодзьке воєводство), складеному настоятелем парафії, ксьондзом Антонієм Махніковським, читаємо про їхній шлюб, який відбувся 5 лютого 1921 р.: «Сталося це в Галкові 5 лютого 1921 р. о 8 год. вечора. У присутності повнолітніх свідків Францишека Пшимуса, вчителя з Галкова, і Мар’яна Таргонського, залізничника з Ружици, сьогодні було укладено релігійне подружжя між Зигмунтом Шулецьким, кавалером, котрий має 30 років, підпоручиком Війська Польського, що проживає у Варшаві на вулиці Флоріанській, 4, сином Шулецьких Антонія та Саломеї з Познанських, який народився в місті Рівному Волинської губернії, та Вацлавою Згірською, незаміжньою, вчителькою, котра має 23 роки, народилася в Марцінівці Мінської губернії, дочкою Згірських Міхала та Хелени із Соколів, котра проживає в Галкові». 

Перша сторінка листа настоятеля парафії в Галкові, у якому йдеться про шлюб між Зигмунтом Шулецьким і Вацлавою Згірською. Видно печатку магістрату міста Здолбунова. Фото із сімейного архіву Агати й Лукаша Любіч-Лапінських.

Після звільнення Зигмунта Шулецького з військової служби молодята повернулися до Здолбунова, де 31 серпня 1922 р. у них народився син Вацлав. Зигмунт і Вацлава Шулецькі були власниками великого будинку у Здолбунові на розі вулиць Фабричної та Острозької, одну частину якого здавали в оренду власнику ресторану, а в іншій тримали магазин. 

5 Rodzina Szleckich

Сім’я Шулецьких. Вацлава, Зигмунт і їхній син Вацлав. Здолбунів. 1923 р. Фото із сімейного архіву Агати й Лукаша Любіч-Лапінських.

У 30-х роках Зигмунт Шулецький відмовився від торгівельної діяльності, оскільки магазин не приносив необхідних доходів, та переїхав до Сарн, де працював у державній адміністрації. Наприкінці 30-х років Зигмунт Шулецький став бурмістром Дубровиці Сарненського повіту. Там родину Шулецьких застала війна. 

6 Dom rodziny Szuleckich

Дім сім’ї Шулецьких на розі вулиць Фабричної та Острозької у Здолбунові (зараз це ріг вулиць Фабричної та Незалежності). Фото Олександра Радіци. 

 

Будинок повітового управління в Сарнах. 1938. Фото з Національного цифрового архіву. Сигн. 1-A-3079

Після нападу Червоної армії на територію Польщі 17 вересня 1939 р., попри вмовляння рідних виїхати з містечка, Зигмунт Шулецький надалі виконував свої обов’язки. Його арештували, ймовірно, ще у вересні та вивезли з групою військовополонених до табору в Козельську. Він перебував там до другої половини квітня 1940 р. У списку, уміщеному в наказі заступника начальника управління НКВС у справах військовополонених, лейтенанта Хохлова від 20 квітня 1940 р., направленому начальнику Козельського табору для військовополонених, лейтенанту Корольову, під номером 47 вказано ім’я Шулецького Зигмунта Антоновича 1890 р. н. Тож можемо зробити висновок, що Зигмунта Шулецького вбили в Катині.

8 Rozkaz 1

9 Rozkaz

Наказ, виданий начальнику Козельського табору зі списком військовополонених, яких він мав направити до Смоленська. Копію документа надав Лукаш Любіч-Лапінський, історик із відділу ІНП у Білостоці. Під номером 47 – Шулецький Зигмунт Антонович 1890 р. н.

18 серпня 2010 р. Генеральний консул РП у Луцьку Томаш Янік і секретар Здолбунівської міської ради Валентина Капітула відкрили у Здолбунові меморіальну дошку поручику Зигмунту Шулецькому. 

Відкриття меморіальної дошки поручику Зигмунту Шулецькому в Здолбунові. 18 серпня 2010 р.

Олександр РАДІЦА

Здолбунів

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВАНДА ЗАРЕМБА-МЕДИЦЬКА З УКРАЇНСЬКОГО КАТИНСЬКОГО СПИСКУ

Схожі публікації
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022
Виставка порцеляни в Луцьку. Експонати представили музеї з Луцька та Стальової Волі
Події
29 вересня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася презентація інклюзивної виставки «Мистецтво для всіх. Порцеляна». Захід організували в рамках проєкту «Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу».
30 вересня 2022
«Безпека та солідарність» – головна тема Конгресу транскордонної співпраці
Події
Конгрес транскордонної співпраці в Любліні – це місце зустрічі практиків транскордонного співробітництва з Європейського Союзу та країн Східного партнерства, а також платформа діалогу для представників місцевого самоврядування, громадських організацій, сфери науки, культури та бізнесу.
30 вересня 2022
«Біг миру» у Мельниках. 83 роки тому тут загинули солдати Корпусу охорони прикордоння
Події
Поляки та українці разом вшанували пам’ять офіцерів і солдатів Корпусу охорони прикордоння, убитих совєтами у вересні 1939 р.
29 вересня 2022