ABC польської культури: Великдень на полотнах митців
Статті

Великдень, час Воскресіння Господнього, період надії, перемоги добра над злом, світла над темрявою, знайшов своє відображення в мистецтві, зокрема в малярстві.

Цикл полотен, присвячений Великодню, носить назву Страстей, тобто мук. Події, які творять цей цикл, починаються схопленням Ісуса, а закінчуються розп’яттям Його на хресті. Деякі митці розширювали цей діапазон в’їздом Христа в Єрусалим у Пальмову неділю (таку назву в Польщі носить Вербна неділя, – прим. перекл.), трактуючи його як своєрідний пролог до драматичних подій, що відбулися пізніше.

«У Вербну неділю кожен польський костел розквітає в’язанками верболозу, модрини і чорниць – так, ніби цілі гаї увійшли до храму віддати честь Спасителеві. Вербове віття, всіяне білими котиками, – ось польська пальма, гожа і смиренна. Вийшовши після богослужіння з костелу, потрібно ковтнути пару освячених котиків. М’які, волохаті, вони важко проходять через горлянку, але справа вартує зусиль, адже це береже від хвороб горла увесь рік», – так про традиції Пальмової неділі писала Зофія Коссак-Щуцька.

wielkanocABC 01

«Пальмовa неділя», 1891 р., Здзіслав Пьотр Ясінський. Public domain

Роль епілогу виконували зняття з хреста, оплакування та покладання до гробу. Воскресіння у творчості художників завжди займало виняткове місце. Тематику Страстей Господніх ми побачимо на картинах таких чудових митців, як Рубенс, Ель Греко і Джотто.

Містицизм, самопожертва, страждання, нарешті блага вість і радість – це близькі теми, яким присвятили свій талант такі польські майстри пензля, як Ян Матейко (картина «Воскресіння»), Войцех Герсон («Зустріч Марії Магдалини з воскреслим Ісусом»), Казимир Сіхульський («Пальмова неділя»), Влодзімеж Тетмаєр («Великдень у Броновицях») і Теодор Аксентович («Свяченина»).

wielkanocABC 04

«Зустріч Марії Магдалини з воскреслим Ісусом», 1900 р., Войцех Герсон. Public domain

wielkanocABC 02

«Великдень у Броновіце», 1904 р., Влодзімеж Тетмаєр. Public domain

wielkanocABC 03

«Свяченина», 1899 р., Теодор Аксентович. Public domain

Водночас із розвитком богословської думки змінювалося художнє представлення Страстей Господніх. Були часи, коли надзвичайно підкреслювали людський вимір страждань Христа, використовуючи грубуваті, натуралістичні засоби мистецького вираження.

Митці інших епох ховалися за метафорою, символізмом та уникали дослівного переказування. Лише у VI ст. на зображеннях починає з’являтися фігура Ісуса, раніше смерть на хресті представляли символічно за допомогою самого хреста.

Натомість до середини ХІ ст. Христа малювали з відкритими очима, що символізувало його перемогу над смертю. Дещо пізніше Спаситель з’являється на полотнах майстрів уже із закритими повіками. Цю зміну інтерпретували не як процес фізичної смерті, а як добровільний акт божественної волі.

Величезне значення для символіки ікони мали кольори, які використовували митці. Зелений – це життя, а червоний – муки і смерть. Поряд із Христом, що помирає, завжди зображували одні й ті ж фігури: Марію і Йоана Євангеліста. Інколи представляли сотника зі списом і солдата, який подавав просочену оцтом губку.

Воскресіння означає щастя, радість, а також цілковитий, нічим не порушений спокій. Художники, відображаючи ці емоційні стани, використовують ясні барви, фігури, гармонійно розташовані одна до одної. Настрій містицизму й божественності події підкреслює неземне світло, яким променіє центральна фігура.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПАПЦЬО ХМЕЛЬ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВІТОЛЬД ПРУШКОВСЬКИЙ – ЗАПІЗНІЛИЙ РОМАНТИК ПОЛЬСЬКОГО МАЛЯРСТВА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВЯТКОВІ КАРТИНИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТРИЧІ НОАКОВСЬКИЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ НОВОСЕЛЬСЬКИЙ – ОДУХОТВОРЕНИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯН СТАНІСЛАВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ПЕЙЗАЖУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: НИКИФОР – КАРТОННИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПРОСТО МІТОРАЙ

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025