Вихід друком збірки «Балади і романси» Адама Міцкевича прийнято вважати початком періоду романтизму в Польщі.
Незалежно від того, чи ми прозаїчні прагматики, котрі твердо ступають по матінці-землі, чи позитивісти, в котрих тільки робота й обов’язки в голові, все-таки десь там у глибині душі, в найбільш занедбаному її куточку криється невиправний романтик, який у секреті від усього світу заглядає на сторінки, вкриті віршами.
«Хто, в Новогрудськім мандруючи краї,
Прагне на все надивитись,
Хай у Плужинськім бору побуває,
Гляне на озеро Світязь...»
(Адам Міцкевич, балада «Світязь», переклад Марії Пригари).
«Русалки», 1877 р. Public domain
Коли ми читаємо такі рядки, наша невгамовна фантазія негайно підсовує нам фантастичні, сповнені чару образи. Мабуть, не одному любителю художнього мистецтва, який стояв у Національному музеї в Кракові перед картиною «Русалки», спадали на думку слова: «Що то за легінь стрункий та красивий, дівчина гарної вроди, ходять у парі, ледь місяць тужливий гляне у Світязі води?» (Адам Міцкевич, балада «Світязянка», переклад Марії Пригари).
На цьому прекрасному полотні прегарні дівчата, то танцюючи, то зваблюючи, то ніби нічого не роблячи, самісінькі над озером, між оболонню й небом із молодим місяцем, ступають по долоні втопленого чоловіка, якого вони щойно заманили.
Творцем згаданої та подарованої музеєві самим автором картини є Вітольд Прушковський. Митець народився в 1846 р. у Бершаді (сучасна Вінниччина). Своє дитинство Вітольд провів в Одесі та Києві. В 1860 р. Прушковські після нетривалого перебування у Швейцарії та Бельгії перебралися до Франції, де спочатку оселилися в Дьєппі, а потім переїхали до Парижа.
Саме тут юний Вітольд почав навчатися малярства в популярного портретиста Тадеуша Гурецького. Потім, як і більшість талановитих художників, студіював у Мюнхенській академії та Краківській академії художніх мистецтв, у якій був учнем Яна Матейка. Після завершення навчання багато подорожував, зокрема до Італії, Тунісу, Марокко та України.
Прушковський малював портрети, жанрові сцени, а понад усе вподобав казкову, фантастичну тематику, яка черпала сюжети з народних вірувань і переказів. На його полотнах з’являються символічні композиції, натхнені, звісно, романтичною поезією Адама Міцкевича, Юліуша Словацького і Зигмунта Красінського.
«Пастораль», 1880 р. Public domain
«Смерть Елленаї», 1892 р., Public domain
«Зоря, що падає», 1884 р. Public domain
Художник був типовим відлюдником, завжди творив на самоті і в зосередженні, а свої незакінчені роботи нікому не показував. На полотнах митець виражав особисті переживання й настрої. Попри те, що був інтровертом, завжди співчутливо ставився до нужденних і тих, кого спіткало якесь лихо. Опікувався багатьма своїми товаришами, які страждали від туберкульозу, паралічу, депресії. Жив для інших, не забуваючи про себе.
Дещо призабутий сьогодні художник, якого дехто називає запізнілим романтиком польського малярства, був, безсумнівно, передвісником емоційного символізму в польському мистецтві кінця XIX – початку XX ст. Якби для «Балад і романсів» Міцкевича нам потрібен був фон, то полотна Вітольда Прушковського чудово би для цього підійшли. Його картини – оправлені в рами слова поетів.
Митець помер від саркоми в 1896 р. у Будапешті.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВЯТКОВІ КАРТИНИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТРИЧІ НОАКОВСЬКИЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ НОВОСЕЛЬСЬКИЙ – ОДУХОТВОРЕНИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯН СТАНІСЛАВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ПЕЙЗАЖУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: НИКИФОР – КАРТОННИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПРОСТО МІТОРАЙ
