«Усе, що ви хочете знати про навчання в Польщі, але боялися запитати», – із таким запитанням-тезою я звернулася до Андрія Івашка, працівника Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташица у Кракові, уповноваженого ректора цього університету з питань набору закордонних студентів.
Андрій Івашко, без сумнівів, є найбільш відповідною людиною, якій можна поставити будь-яке, навіть найскладніше, запитання щодо вступної кампанії, навчання та студентського життя в одному з найкращих технічних університетів світу. Запитуючи про студентське життя, я не маю на увазі нічні походеньки по клубах та вечірках, у яких усі студенти охоче беруть участь. На це запитання вступники без проблем знайдуть відповідь, звернувшись до старших колег.
Андрій Івашко приїхав до Кракова з Маріуполя, досі є головою Польсько-українського культурного товариства, має великий досвід у реалізації різних польсько-українських проектів, знає реалії польської та української систем освіти, а також має глибокі знання про сподівання майбутніх студентів та їхніх батьків з української сторони, які стикаються з очікуваннями викладацького колективу в польських вишах.
До інтерв’ю мене підштовхнув допис пана Андрія у «Facebook», у якому звернувся до українців, які хочуть навчатися в Польщі. У пості з’явилося речення з кількома знаками оклику: «Вчіть польську мову!!!»
– То в чому проблема з польською мовою, пане Андрію? Здається, все добре.
– У Польщі, безсумнівно. На жаль, для багатьох молодих людей, які приїжджають з України, не все так гладко. Почну із прикладу. На одну з найкращих і найпопулярніших спеціальностей нашого університету потрапив випускник з України. Школу у своєму рідному місті він закінчив з медаллю, був переможцем олімпіад із математики та фізики. Здавалося б, що навчання буде для нього безперервним продовженням смуги успіхів, а професійна кар’єра відкритою. Так от, перша сесія завершилася для нього незданим екзаменом із фізики. В літній сесії додався незданий екзамен із математики. Я не хочу, щоб моя відповідь базувалася лише на цьому прикладі, але історію, яка, на щастя, для хлопця закінчилася добре, розповідаю як попередження всім тим, у кого є хибне уявлення про навчання в Польщі.
– Що Ви маєте на увазі під хибним уявленням?
– Випускники, які приїжджають сюди, дуже часто не розуміють, що в них не буде жодного пільгового тарифу тільки тому, що вони приїхали з-за кордону. Академія має дуже добру наукову базу, висококласний викладацький склад, дає величезні можливості для розвитку, гарантує чудову визнану у світі освіту, яка дає можливість досягти професійного успіху. Натомість очікує серйозної підготовки зі школи, а також кропіткої роботи під час навчання. Очікування викладачів очевидні: студент повинен не тільки розуміти польську мову на базовому рівні, який дозволить йому зробити покупки й запитати про номер лекційної зали. Він повинен вільно висловлюватися цією мовою, бути партнером у розмові. При цьому варто підкреслити, що для викладачів очевидно, що студент використовуватиме, як я вже говорив, розмовну польську мову, але, перш за все, він повинен знати та відповідно використовувати фахову технічну термінологію як із математики, так і з фізики.
– Колись я чула, що викладання іноземцям польської мови у фізиці й математиці – це дивна примха та експеримент.
– Абсолютно не погоджуюсь. Це необхідність і вимога нашого часу. Навіть якщо ці українці (хоча я думаю, що це стосується не тільки громадян України), які бажають навчатися в Польщі на технічних факультетах, а їх уже дуже багато й буде ще більше, не до кінця усвідомлюють, чого від них очікує університет. Нашим завданням, завданням дорослих, є донести до них ці реалії. Ми завдамо цій молоді великої шкоди, якщо будемо підтримувати її віру в те, що навчатися легко. Якщо знаєш трохи польську, то впораєшся. Це ж такі схожі мови. Головне – потрапити на хорошу спеціальність, а це не так вже й складно. Учні з України часто це чують. Шановні, головне – це не тільки почати навчання, а й вчасно його закінчити. Навчання, де немає жодних поблажок через те, що хтось походить з іншої країни. Вимоги однакові для всіх. Тут не вийде домовитися, обійти правила, отримати залік інакше, ніж склавши іспити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧОМУ (НЕ) ВАРТО НАВЧАТИСЯ В ПОЛЬЩІ?
– Скільки першокурсників з України змушені розпрощатися з університетом вже після першої зимової сесії?
– За нашими оцінками, зі 100 % студенів, що починають навчання, після першої сесії відраховують понад 30 %.
– Які причини?
– Як я вже згадував, незадовільне знання польської мови у сфері фахової технічної термінології, неможливість вільного висловлювання та спілкування щодо предмета навчання із викладачами. Варто ще додати різницю у шкільних програмах в Україні та Польщі. Якщо ми поєднаємо ці фактори, з’явиться ще й стрес, безпорадність, розчарування. Раптом реальність не в змозі задовольнити очікування та уявлення, з якими молодь їхала на навчання до Польщі. Частина повертається в Україну з відчуттям втраченого часу і грошей, із розчаруванням, часто з розумінням, що хтось не зовсім правильно представив їй це омріяне навчання. Я також маю на увазі дивні фірми, що займаються посередництвом у вирішенні формальностей, пов’язаних із виїздом на навчання. Вони часто вводять в оману батьків і самих вступників, які дуже погано орієнтуються в польській системі освіти. А достатньо було би докласти трохи зусиль і поспілкуватися із Центром іноземних студентів академії. Це займе небагато часу, але дасть можливість отримати фахову пораду щодо питань, які стосуються навчання в Польщі.
– Чи є якісь ліки проти тих болячок, про які Ви говорите?
– Найпростіша та найефективніша профілактика – це, звичайно, інтенсивне вивчення польської мови ще в Україні, щонайменше протягом двох-трьох років до запланованого вступу. Жодні ліки не принесуть результату, якщо не вживати їх регулярно. Навчання час від часу нічого не дасть. Окрім того, «лікування» повинно бути комплексним: якщо я мрію про технічний факультет, потрібно засвоювати фахову термінологію з математики та фізики. Якщо це буде вивчення медицини – з біології та хімії. Допомогти в цьому можуть польські товариства, що діють в Україні, на запрошення яких до Польщі приїжджають волонтери, котрі проводять навчання польською мовою. Тут я хотів би звернутися також до вчителів польської мови, щоби вони долучилися до донесення українським студентам необхідності вивчення мови та термінології. Якщо ми не докладемо таких зусиль, то будемо приречені на студентів-туристів, а нам такі в університеті не потрібні. Натомість після приїзду, якщо я можу щось порадити молоді з України, крім старанного навчання, що абсолютно очевидно, вони повинні спробувати асимілюватися з новим польським середовищем, їм ні в якому разі не можна закриватися у своїх групах.
– Пане Андрію, що би Ви хотіли на завершення сказати молоді, яка навчається в Україні?
– Гірничо-металургійна академія чекає на мудру, працьовиту та готову до навчання молодь, якій ми завжди допоможемо та відкриємо можливості.
– Дякую за дуже цікаву розмову.
– Дякую і Вам.
Розмовляла Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька та Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
