Виставка «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки «Культури»
Події

Виставка презентує важливу частину спадщини Єжи Ґедройця та Літературного інституту з нагоди 60-ї річниці започаткування видавничої серії бібліотеки «Культури», однієї із найважливіших польських книжкових колекцій після Другої світової війни.

Перші томи цього циклу побачили світ на початку 1953 р., це були, зокрема, «Транс-Атлантик» Вітольда Ґомбровича, «1984» Джорджа Орвелла та «Поневолений розум» Чеслава Мілоша.

У бібліотеці «Культури» видавалися як книжки польських авторів, так і книжки інших письменників з-за «залізної завіси», цебто російських, українських, югославських, а також західних авторів. Згаданій серії була притаманна широка тематична палітра, починаючи від історичних публікацій через соціологічні, політологічні роботи, закінчуючи художньою літературою, яка фактично надала їй високий престиж. Завдяки серії відбулося своєрідне відродження таких літературних жанрів як есе чи щоденник.

Бібліотека «Культури» стала простором, у якому не діяли цензурні заборони, а межі визначалися лише високим рівнем твору. Автори серії створили добірне товариство видатних письменників та інтелектуалів. Це були Раймонд Арон, Анджей Бобковський, Джеймс Бергейм, Альбер Камю, Юзеф Чапський, Марія Данілевич-Зелинська, Вітольд Ґомбрович, Зиґмунт Гаупт, Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, Марек Гласко, Артур Кестлер, Юзеф Мацкевич, Чеслав Мілош, Борис Пастернак, Єжи Стемповський, Андрій Синявський, Олександр Солженіцин, Станіслав Вінценз, Казимеж Вежинський, Юзеф Віттлін.

Основна мета виставки «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки «Культури» –  прищеплення усвідомлення широкому загалу публіки значення спадщини Єжи Ґедройця та Літературного інституту й увічнення знаменитих особистостей, історичних подій минулого Польщі та Центрально-Східної Європи.

Виставка складається з 26 планшетів, на яких весь матеріал розміщено у тематично-хронологічному порядку. Назви окремих таблиць перегукуються із заголовками книжок, виданих у рамках серії бібліотеки «Культури», які символізують головні періоди видавничої діяльності Єжи Ґедройця та Літературного інституту. На планшетах розміщено найважливіші цитати зі слів редактора, завдяки чому він неначе сам розповідає нам про свою діяльність, свої політичні міркування та видані Літературним інститутом книжки в період 1946–2000 рр.

Завдяки такому прийому виставка презентує також історію згаданого Літературного інституту в переломні моменти, наприклад 1954, 1956 чи 1968 рр. На планшетах розміщено найважливішу інформацію про створення Літературного інституту, його засновників, співробітників, авторів та діяльність цієї інституції. Кожна таблиця є окремою розповіддю про мінливу видавничу стратегію Єжи Ґедройця, її причини та наслідки, наприклад у випадку судових процесів російських чи польських письменників, звинувачених у зв’язках із «Культурою». З одного боку, на виставці показано доробок та книжки польських авторів з Польщі та еміграційних кіл, видані інститутом. Із другого боку, виставка представляє західну літературу, а також письменство з-за «залізної завіси», тобто комуністичного блоку. У підготовці виставки її автори взяли до уваги політичний контекст, який супроводжував видані книжки, а також їх значення в цьому історичному моменті.

plakat Giedroyc Luck

Виставка достеменно обґрунтовує твердження, що завдяки редакторському інстинкту Єжи Ґедройця, томи бібліотеки «Культури», із характерною іонійською колоною на обкладинці, назавжди записалися в каноні польської літератури. Завдяки органічній праці редактора Літературний інститут став осередком мислення про Польщу та Центрально-Східну Європу, який впливав на громадську думку в Польщі, в еміграційних колах, комуністичному таборі, а також на Заході.

Ілюстрації походять здебільшого з архіву Літературного інституту та в багатьох випадках вперше презентуються широкому загалу. Завдяки сучасним інтерактивним методам, а саме матричним кодам розміщеним на таблицях виставки, відвідувач може зв’язатися через Інтернет із порталом www.kulturaparyska.com та отримати більше інформації на представлені теми.

Уперше за всю історію Літературного інституту виставку підготовлено в чотирьох мовних версіях – польською, англійською, французькою та українською. Кожна з версій може бути представлена в різних куточках світу одночасно.

Автором та куратором виставки є доктор Малґожата Птасінська, графічний дизайн належить Мареку Залеському.

Виконавцем виставки є фонд «Паризької культури» у Варшаві. Проект виставки та каталог «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки «Культури» виконано завдяки фінансовій підтримці Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.

Генеральне консульство РП у Луцьку

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026