1050 років тому перший правитель польської держави разом зі своїм народом добровільно прийняв хрещення. Був ним князь Мешко I з династії П’ястів.
Крок, зроблений ним у 966 р., мав велике значення для тодішньої міжнародної політики Польщі. Її сусідами були вже християнські чеська та німецька держави, і країна могла зазнати примусового навернення до християнської віри. Шлюб із дочкою правителя Чехії Дубравою, прихід християнських місіонерів і прийняття хрещення давало Мєшкові І підґрунтя для побудови сильного апарату влади.
Святкування 1050-річчя Хрещення Польщі відбувалося під патронатом президента Республіки Польща Анджея Дуди, а Великопольща, зокрема Познань і Гнєзно, стала центром ювілейних урочистостей. Вони тривали з 14 до 16 квітня. У рамках святкування відбулися подячні богослужіння, засідання Конференції польського єпископату, прапрем’єра фільму режисера Мацея Павліцького про хрещення Мешка І «Mesco Dux Baptizatur». Завершилося свято ювілейним концертом «Jesus Christ Superstar».
Однак найважливішими подіями були урочисте засідання Національних зборів, яке вперше в історії відбулося за межами Варшави, і послання президента Польщі Анджея Дуди в Залі Землі на Познанському міжнародному ярмарку. У своїй промові він торкнувся багатьох питань та підкреслив: «Хрещення Мешка є найважливішою подією в усій історії держави та польського народу. Не було, а є, оскільки рішення нашого першого історичного правителя вплинуло на все майбутнє нашої країни. Християнська спадщина формує долю Польщі та кожного з нас, поляків (...). Прийняття хрещення в латинському обряді визначило нашу національну ідентичність. Із того часу ми говорили про себе: «Ми, поляки». Тоді ми сказали «так» свободі самовизначення. Ми показали, що готові будувати націю і державу, захищаючи її та помираючи за неї. Тоді не було відомо, чи ми досягнемо успіху, чи сформується суспільство. Але вдалося. Держава була збудована на фундаменті віри, що вросла в нашу ідентичність, ставши останнім щитом свободи та солідарності. Приймаючи хрещення, наші предки визначили мету, навколо якої створювався великий польський народ. Коли наші вороги намагалися знищити наш народ та Церкву, знищити нашу країну, люди заповнювали храми, шукаючи там спільноту, доводячи понадчасову мудрість рішення предків. Тому 966-й рік – це найважливіший поворотний момент у нашій історії (...)».
Ювілей Хрещення Польщі потрібно розглядати як час для роздумів про нашу ідентичність, про християнські цінності, про основи нашого національного буття як про спадщину, яку хочемо знову відкривати і розвивати, щоб мати можливість стати міцнішим народом.
ВМ
