Польсько-українському культурно-освітньому товариству імені Адама Міцкевича в Чорткові Тернопільської області минуло чверть століття.

Почалося все ще в 1992 р. із візиту першого Генерального консула РП у Львові Генрика Літвіна та голови Федерації польських організацій в Україні Емілії Хмельової до Марії Пустельник – мешканки Чорткова, тоді педагога-вихователя дитячого садочка. Як згадує пані Марія, вона не очікувала такого візиту та пропозиції створити польсько-українське товариство. Однак уже через рік, у 1993 р., Польсько-українське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича в Чорткові набуло офіційного статусу, а в суботній школі відбувся перший урок.

27 жовтня товариство відзначило свій срібний ювілей. Незмінною головою організації та директором школи є Марія Пустельник, її заступницею – Анна Волкова, членами правління – Уляна Навлока і Наталія Гіль. Протягом цього часу школа здійснила 20 випусків: суботню школу польської мови закінчили понад півтори тисячі учнів.

Урочистість із нагоди 25-річчя товариства розпочалася службою божою в костелі Пресвятої Діви Марії Святого Розарію та Святого Станіслава в Чорткові, яку провели отці Дмитро Андрійчин із Чорткова та Адам Гонсьор із Борщева. У святій месі взяли участь сестра Юлія з монастиря в Язловці, віце-консул Генерального консульства РП у Луцьку Анна Бабяк-Овад, голова Федерації польських організацій в Україні Емілія Хмельова, її заступниця Тереза Дуткевич, секретар Чортківської міської ради Ярослав Дзиндра, представники райдержадміністрації та районної ради, голова товариства Марія Пустельник, члени правління, учні польської суботньої школи та римокатолики міста. Після меси всі присутні помолилися за польських легіонерів, похованих на військовому цвинтарі.

Опісля в актовій залі Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського відбулася презентація-концерт із нагоди ювілею. Ведучі Ірина Юхим і Назарій Бабин розповіли про діяльність товариства та суботньої школи.

Протягом усього часу суботня школа польської мови, що діє при товаристві, стала відома не лише в Чорткові, але й за його межами. Учні школи щороку беруть участь у Декламаторському конкурсі поезії імені Адама Міцкевича «Креси». Перший успіх – участь учениці Тетяни Ярош у 1995 р. у фіналі цього конкурсу в Білостоці. Далі – перше місце Мар’яни Помазибіди у 2005 р., Софії Зимак – у 2009 р., Ілони Поселюжної – у 2011 р. та Василя Броди – у 2012 р.

Зараз гордістю декламаторського гуртка школи є Назарій Бабин. За прекрасну інтерпретацію польської поезії він отримував нагороди у Львові на конкурсі «Креси», у Кременці на конкурсі поезії імені Юліуша Словацького, а у 2016 р. Назарій взяв участь у декламаторському конкурсі в Білостоці.

У квітні 2005 р. у Чорткові «Орден усмішки» вручили голові відділу товариства «Польська спільнота» в Новому Сончі Роберту Соболю, давньому приятелю суботньої школи. Завдяки його старанням учні школи мали можливість проходити реабілітацію в центрі апітерапії в селі Камянна Малопольського воєводства – на пасіці «Барць» імені ксьондза Генрика Остаха.

Плідними для товариства були також 2008–2009 рр., коли вокальний гурт «Ластівка» здобув третє місце на конкурсі патріотичної пісні в Перемишлі, а випускник школи Тарас Грабовий став лауреатом літературного конкурсу «Наші малі вітчизни».

Не оминули нагороди й Марію Пустельник. Управління у справах комбатантів у Варшаві нагородило її медаллю «Pro Memoria» за збереження пам’яті про тих, хто боровся за незалежність Польщі, а через рік – за заслуги перед Республікою Польща президент Лех Качинський вручив їй «Кавалерський хрест».

Чортківське польсько-українське товариство прославляють багато випускників суботньої школи, котрі проживають не лише в Україні, а й у Польщі, Англії, США, Чехії та Швеції.

Привітати товариство й суботню школу приїхали колишні учениці Софія Зимак і Наталія Гевко, а свої аудіовітання прислали Мар’яна Помазибіда і Віктор Присяжний. Віктор, який після закінчення університету в Лодзі працює у «Philips Polska» у Варшаві, зазначив: «Із нагоди 25-річчя школи бажаю всім успіхів. Бажаю також, щоб у вас не закінчувалися енергія і запал, необхідні в процесі здобуття знань, розвитку своїх захоплень і формування власних характерів. Будьте невтомними, оскільки це збільшує шанс на успіх у дорослому житті. Нехай ваші здобутки на ниві навчання гідно популяризують польську мову та культуру цієї країни. Учителям школи бажаю, щоб ваші самовідданість і професіоналізм у навчанні та вихованні були джерелом професійного самоствердження та задоволення від своєї роботи. Щоб і надалі, навіть через багато років після закінчення школи, як і я, учні гордо казали про неї: «Моя школа!»

Богдан ПРИСЯЖНИЙ,
Чортків