17 липня в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відбувся чин похорону воїнів Павла Корчука, Альберта Свіци та Вадима Чвира.
В останню дорогу їх провели рідні, друзі, колеги, побратими й жителі громади.
«Вони різного віку, але їх об’єднує те, що вони загинули від рук ворога, захищаючи свою Батьківщину», – сказав під час чину похорону отець Віталій Собко.
«Ми часто промовляємо слово «любов», коли звертаємося до батьків, дружини, дітей. Багато хто стверджує, що любить своє село, своє місто, Україну. Коли ти кажеш, що любиш, то вартість цих слів обов’язково виразиться в якісь дії. Наші померлі воїни в повноті проявили свою любов. Не стільки словом, скільки ділом і власним життям. Якщо вони казали вам, що вони люблять вас, то це не були порожні слова, тому що коли настав час захистити вас від ворога, вони це зробили, усвідомлюючи ризики для життя», – зазначив священник.
Павла Корчука, Альберта Свіцу та Вадима Чвиря поховали в секторі військових поховань на міському кладовищі в селі Гаразджа.
Як повідомляє Луцька міська рада, Вадим Чвир 1997 р. н. загинув 13 липня 2026 р. під час виконання бойового завдання у Слов’янську Донецької області, а Павло Корчук 1993 р. н. загинув 26 квітня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області.
Морський піхотинець Альберт Свіца 1970 р. н. загинув 5 березня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області. Відтоді його вважали зниклим безвісти.
«Понад два роки Альберт Свіца офіційно вважався таким, що зник безвісти, хоч командування і побратими повідомили сім’ї, що він героїчно загинув», – інформувало раніше Товариство польської культури на Волині імені Еви Фелінської, членом якого був Альберт Свіца.
Раніше «Волинський монітор» публікував історію родини Свіц у рамках проєкту «Родинні історії поляків із Волинської, Рівненської і Тернопільської областей». Предки Альберта Свіци по лінії батька походили із Хмельниччини. Його дідусь і бабуся згодом поселилися поблизу Новограда-Волинського (нині Звягель). У 30-ті рр. їх разом з іншими польськими родинами виселили в Казахстан. Батько Альберта Антон Свіца народився на засланні. В Україну родина змогла повернутися тільки після смерті Сталіна в 1953 р. Оскільки їм не дозволили поселитися в Новограді-Волинському, вони мешкали в Сенкевичівці Волинської області, а згодом переїхали до Луцька. Більше про їхню родинну історію можна прочитати тут.
***
Редакція «Волинського монітора» висловлює щирі співчуття рідним Павла Корчука, Альберта Свіци та Вадима Чвиря.
ВМ
Фото: Віктор Яручик, Ольга Шершень
