Травневий Зліт харцерських загонів гуфця «Волинь» «Об’єднані вузлом» був присвячений Польським легіонам та їхній діяльності під час Першої світової війни під Костюхнівкою.  

Як перед кожним важливим заходом, так і цього разу, відбулися відповідні приготування. Окрім рюкзаків із необхідними речами, кожен загін повинен був підготувати домашнє завдання, яке в цьому році було пов’язане з історією Польських легіонів. Потрібно було виконати пісню легіонів, спорудити польову капличку та представити муштру. Взявши із собою рюкзаки та добрий настрій, 8 травня всі харцери зустрілися в місцевих парафіях. Наша дорога вела зі Здолбунова через Рівне. До Костюхнівки ми прибули приблизно о 20-й год.

Після прибуття до Центру діалогу «Костюхнівка», кожен загін, а було їх у цьому році дев’ять, розмістився в кімнатах. Увечері на харцерів чекала зустріч, на якій мали бути представлені пісні легіонів. Усіх привітав господар центру харцмістш Ярослав Гурецький. Кожен загін міг використати свою фантазію під час виконання пісні. Одні співали в підготовленому раніше одязі, наступні задіяли інструменти або музичний супровід, а ще інші ввели елементи руху. Журі, яке було створене з керівників дружин та інструкторів, оцінювало старання харцерів. Пізніше відбулася презентація капличок. Вони були чудовими: від найменших – до великих, від дерев’яних – до пластмасових, із вітражами – й без. Усі каплички були з іконами Божої Матері або покровителями дружин, або Ісусом Милосердним. Хтось навіть зробив вівтар, а дехто прилаштував свічки. Закінчили цей день спільною молитвою та виконанням «Братнього слова».

Харцерський ранок завжди розпочинається з ранкової зарядки. У суботу о 8.00 від обозного почули голосне «Вставати», після чого зібралися на подвір’ї Центру діалогу «Костюхнівка». Згодом відбулася спільна молитва, далі був час на вмивання та сніданок. Я бачила, як хвилювалися харцери, а ще більше – керівники загонів, адже на них чекав показ муштри. Вони використовували останні вільні хвилини на повторення.

І ось – збираємося на лінійку. Як зазвичай, відрапортували керівники харцерських загонів, було виконано харцерський гімн, піднято прапор, зачитано наказ керівника гуфця і, врешті, відбувся показ муштри. Загони були добре підготовлені. Кожен мав щось своє, цікаве. Муштра відбувалася зі свистками, створювали різні фігури, марширували також парадним кроком. Усі показали, на що здатні.

Пізніше на бригади чекала польова гра. Вона складалася із семи етапів. Під час першого, який проходив у лісі, треба було розпалювати вогнище і готувати собі обід на польовій кухні. Другий етап відбувся на Редуті Пілсудського, де, щоб здобути найбільше балів, треба було стріляти й влучити в якнайбільшу кількість пляшок. Третій – це так зване мінне поле. Необхідно було повзти під натягнутою мотузкою із дзвіночками так, аби їх не торкатися. Польська гора – це четвертий етап, під час якого харцери отримали зашифроване за допомогою азбуки Морзе слово. Його потрібно було розкодувати. На польському містку, тобто під час п’ятого етапу, знаходилася частина наказу Юзефа Пілсудського, виданого після битви під Костюхнівкою, теж зашифрована азбукою Морзе. Необхідно було пояснити, про що йшлося в цьому наказі. Згодом харцери могли продемонструвати свої знання про територію, визначаючи азимут. Останнім, сьомим етапом, була кімната пам’яті в центрі, де знаходяться експонати, викопані поблизу Костюхнівки та пов’язані з Польськими легіонами. Екскурсію провів Ярослав Гурецький, котрий розповів багато чого цікавого.

Змучені, проте переповнені позитивними переживаннями, о 19-й год. харцери прийшли на вечерю. Увечері на всіх учасників чекало вогнище, біля якого кожен міг поділитися враженнями та поспівати пісні легіонів. На вечірній зустрічі панувала братерська атмосфера. І знову спільна молитва та «Братнє слово» закінчили день.

У третій день, після пробудження, молитви та сніданку, на всіх чекала лінійка, на якій відбулося підсумування результатів зльоту. Загони отримали дипломи й нагороди. Дипломи за участь у зльоті вручили загонам «Фенікси» і «Грізлі» 18-ї Здолбунівської дружини харцерів «Скеля» та загону «Голуби» 1-ї Рівненської дружини харцерок «Сузір’я». За V місце з однаковою кількістю балів дипломи отримали загін «Сови» 29-ї Здолбунівської дружини харцерок «Горизонт» і загін «Рибки» 1-ї Рівненської дружини харцерок «Сузір’я». На IV місці опинився загін «Тигри» 2-ї Рівненської дружини харцерів «Галактика». Загін «Мурахи» 29-ї Здолбунівської дружини харцерок «Горизонт» зайняв ІІІ місце. ІІ місце посів загін «Лебеді» 1-ї Рівненської дружини харцерок «Сузір’я». Переміг загін «Бики» 2-ї Рівненської дружини харцерів «Галактика». Наші вітання для всіх загонів!

Дорогою додому ми взяли участь у богослужінні в маневицькому костелі. Настоятель храму ксьондз Анджей прийняв нас дуже гостинно, почастував березовим соком. Після богослужіння ми відпочили на подвір’ї біля костелу й вирушили в дорогу.
Від імені представників гуфця висловлюємо щиру подяку тим, без котрих цей зліт харцерів не відбувся би, – харцмістшові Ярославові Гурецькому, заснованому ним Центру діалогу «Костюхнівка» за те, що ми почувалися там, як удома, а благодійникам із Лодзького воєводства та знайомим із «The Boston Consulting Group» у Варшаві за допомогу, завдяки котрій харцери могли провести час у братерській атмосфері в особливому місці. Маємо надію, що ще не один раз повернемося до Костюхнівки.

Вікторія РАДІЦА