Сторіччя від дня народження ксьондза Твардовського
Статті

Видатний поет, автор понад 50 книг, проповідник, привітна людина ксьондз Ян Твардовський народився 1 червня 1915 р. у Варшаві, помер також у столиці 18 січня 2006 р.  

 

Упродовж кількох десятків років у польській літературі не було такого автора поезій та поетичної прози як ксьондз Ян Твардовський. Його творчість зворушує кожного читача, дивує багатством тематики, особливою щирістю та автентикою.


Він був незвичайною людиною. Йому була притаманна велика покора й пошана до Творця й іншої людини. Міг зізнаватися в сумнівах та розчаруваннях, близькою йому була самоіронія. У власних творах і проповідях він показував, що «дорога до Бога – це зручна автострада, котра проте насичена поворотами і гострим камінням гірської стежки» (С. Грабовський, фрагмент із «Біографічної ноти»).


Найгарніше писав про любов, яка «не затуляє собою», про любов, «щоб світ можна було бачити». Майже кожен знає його слова, котрі цитують найчастіше: «Поспішаймо любити людей, вони так швидко відходять». Ксьондз Ян так говорив про цей вислів: «Натрапляю на ці слова в некрологах. Часто без мого прізвища, але й так тішуся, бо найважливіше те, що написав, а не те, що я це написав. Потрібно поспішати з любов’ю до інших не лише тому, що нам загрожує розставання з кимось близьким через смерть, а тому, що люди залишають одне одного тоді, коли життя мчить на повній швидкості. Вони змінюють партнерів, залишають сім’ї, прирікають близьких на самотність. Можливо, ці розставання трапляються, бо ми, власне, запізнилися продемонструвати почуття, ми мало кохали, ми не дали відчути близькій особі, що вона виняткова. Бо в житті найважливіше саме життя. А вже потім – любов. Насправді йдеться про любов. Ми прагнемо її від народження й до смерті. Незалежно від того, чи ми немовлята чи старші люди, незалежно від віку ми хочемо бути коханими й дарувати любов. Різні бувають її види: любов до Бога, молодих закоханих, матері до дитини, дідуся до онука, професора до учнів. Є не тільки страждання молодого, але й старого Вертера. Людина відчувала б себе ошуканою, коли б не зустріла любові. Дехто дивувався, чому старий ксьондз пише про любов. Однак це була моя тема. І зараз, коли я вже пишу менше, сам люблю ці вірші читати», – додавав він із посмішкою.


Він любив природу. Вона завжди була його великою любов’ю та постійною темою для віршів. Ксьондз із радістю читав книги про природу, збирав трави. Він писав у своїх віршах: «Бачу чари шпака, іволги, дикого кролика, німецького дратхаара. Це саме світло падає на людей, на польових коників і цвіркунів». Він говорив, що природа – це згадка про рай. Люди самі прирекли себе на вигнання з раю. Можна сказати, що сьогодні, знищуючи природу, ми надалі залишаємо рай.


У книгарнях постійно продаються його поетичні збірки. Усі – бестселери. Ксьондз Ян Твардовський – найпопулярніший сучасний польський поет. Найбільші тиражі книг мають не нобелісти, Мілош або Шимборська, а тихий, скромний ксьондз, капелан, опікун хворих дітей, котрий завжди повторював: «Насправді я не поет, а тільки пишу вірші». Його люблять усі, віряни та невіряни, набожні та грішники, дорослі та діти.


Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована для дидактичної роботи за кордоном
Осередком розвитку польської освіти за кордоном

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026