Герої «не тієї» війни
Статті

Коли редакція «Волинського монітора» вирішила розмістити на своїх шпальтах оголошення про початок акції «Пам’ятаймо вересень 1939», то навіть гадки не мала, що зустріч із минулим може бути такою зворушливою.

Здавалося б, за давністю часу тема війни 1939 року вже вичерпала своє емоційне наповнення і перейшла у спокійне русло історичних досліджень, а титанічна робота, виконана Йосипом Ващуком, охопила всі волинські «людські» джерела. Протягом багатьох років ця прекрасна і чесна Людина, виконуючи роль дослідника-аматора, рятувала від забуття пам'ять про наших земляків – волинян, що були воїнами Війська Польського.

Робота, яку він виконував, була особливо небезпечною, з огляду на політичну складову цієї тематики. Радянська влада намагалася витерти з новітньої історії «польський період» Волині. Жовніри Війська Польського, ще тоді живі, були для кремлівських ідеологів невигідними свідками реалізації пакту Молотова-Ріббентропа. Пам’ять про учасників оборонної війни 1939 року не тільки проти німців, але й проти росіян, так званих перших совєтів, була своєрідним табу в багатьох волинських родинах.

І тому, коли в редакцію почали надходити дзвінки та «мейли», ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про людський «механізм» пам’яті. «Моя бабуся розповідала…», «Маємо «знимки» діда у військовій формі…», «Улани, піхота, сапери…», «Мій дідусь, мій прадід». Пропонують фотографії, пожовклі документи, довідки, виписки.

Але нічого не буває ціннішого, ніж безпосередня розмова. Недавно до нашої редакції завітала Марія Прус, яка прочитала оголошення і прийшла поділитися споминами про свого дідуся, Міхея Єфремовича Дем’янчука. Про нього вона знає з розповідей своєї мами та бабусі Анастасії Дем’янчук.

IMG 20130001

– Це було 10 серпня 1939 року. Дідусь саме працював у полі, косив жито, коли приїхали по нього, щоб мобілізувати в польську армію, – розповіла пані Марія. – Моїй мамі було тоді вісім років і вона пам’ятає, як батько, прощаючись, підняв її на руки, поцілував і зі сльозами на очах сказав, що більше її не побачить. Мама ще витирала йому сльози. Перед війною в нашому селі Седмярки (нині – с. Сьомаки Луцького району) працювала початкова школа. Вчителькою була полька Яніна Славінська, яка жила у моєї бабусі Анастасії на квартирі. В неї було радіо, яке вона слухала вечорами. Від неї бабуся і дізналася, що почалася війна.

Із 1939 року про Міхея Дем᾽янчука не було жодної звістки. Але в жовтні 1946 року до бабусі пані Марії приїхав однополчанин дідуся Міхея і розповів у подробицях про його загибель у перші дні війни.

IMG 2013082 0002

Бій відбувався на Балтійському узбережжі в районі Гданська. Польських воїнів, які залягли на полі з картоплею, обстрілювала німецька артилерія. Поряд із дідусем розірвався снаряд і йому уламком відірвало ноги. Його, стікаючого кров’ю, занесли в хату поляка Стаса. Там він і помер.

Однополчанин також передав родині від Міхея гроші та його фотокартку у військовій формі. Це все, що залишилося від дідуся пані Марії. Ніяких листів чи документів з адресою військової частини. Також невідомо, де його поховали.

Пані Марія пам’ятає, що дружині загиблого Міхея, Анастасії Дем’янчук, завжди докоряли, що її чоловік загинув за Польщу. Колись 9 травня, на День Перемоги, у клуб запросили солдатських вдів, щоб вручити якісь дешеві хусточки. Так ось, виявилося, що бабусі Анастасії така хусточка «нє полагаєтся». «Не та вона вдова», – заявив місцевий можновладець.

– Бабусі довго це боліло, – пригадувала пані Марія, внучка полеглого воїна Війська Польського, волинянина Міхея Єфремовича Дем᾽янчука.

Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026